Розділ 16. Зрада і кров

107 20 2
                                    

Щойно двері бази відчиняються, з приміщення чується гучний сміх Фелікса. Пройшовши у кімнату, Бан Чан побачив перед собою таку картину: Чанбін і Фелікс сиділи на дивані, а точніше - Лі примостився на колінах у Біна і тероризував його губи пристрасним поцілунком. Спочатку Чан завмер на місці, а потім, давши про себе знати тихим "кхм-кхм", широко посміхнувся і похитав головою, коли в нього втупилися дві пари здивованих очей.

- Ну-ну... Все з вами ясно. - хмикнув він.

- А... Ми... - залепетав переляканий Чанбін, але його перебили.

- Трясця, Чан! - насупився Фелікс і схрестив руки на грудях. - Тебе стукати не вчили? Кайфоломщик...

- Доброго ранку. - підняв брови Бан. - Ти, між іншим, на моїй базі. Ти дивися, бо як стукну один раз, що каганці засвітяться.

- Ой, ти такий дріб'язковий. - фиркнув Лі, поки зніяковілий Чанбін намагався зіштовхнути його з себе.

- Я, звісно, перепрошую, що відірвав вас від такого цікавого заняття, але я маю вас з деким познайомити. - повідомив Чан.

- Гаразд, знайом. - Фелікс нарешті зліз з колін Чанбіна і невимушено схрестив руки і ноги, ніби це не він щойно мало того що цінувався з Чанбіном та ще й терся разом об його пах, від чого тепер Со був червоний як стиглий помідор.

Бін одразу підскочив з дивану і перемістився на своє звичне місце - перед лептопом. В цей момент Бан Чан поглянув за двері і покликав:

- Ти де так довго? Заходь.

В молодому чоловікові, що ввійшов в приміщення, вони одразу впізнали Хван Хьонджина, якого вони бачили з камер на парковці. На ньому була та ж сама широка сіра толстовка і джинси. Він кивнув, вітаючись, і Чан одразу представив їх.

- Отже, знайомтеся. Це сержант Хван Хьонджин. Відтепер він частина нашої команди.

- Можете кликати мене просто Хьонджином або сержантом. Я так більше звик. - озвався Хван.

- Це - Со Чанбін. - сказав Бан і вказав у бік стола з ноутбуком. - Він наш технік і хакер. За професією він айтішник. Дуже талановитий, до речі. Саме він зламав систему відеоспостереження на парковці і написав той вірус, якого активував на комп'ютері Мінхо Хан. Чанбін - важлива частина нашої команди.

Бін протягнув руку і Хьонджин у відповідь потиснув її. Хван посміхнувся, помітивши як мовчазний Чанбін одразу відвернувся до екрану свого гаджета і почав активно щось строчити на клавіатурі. Одразу видно - професіонал.

Загін справедливостіWhere stories live. Discover now