Чонін повільно прийшов до тями. Голова його тріщала від болю, ніби по ній вдарили чимось важким. Хоча чому "ніби"? Так, власне, і сталося. Він ніяк не міг стримати істерику. Їх схопили усіх, повезли невідомо куди. Навіть Чана змогли заламати. Ян бачив як його запхнули у інший бус і його сльози не припинялися. Тепер він розумів що мав на увазі Бан Чан. Але, навіть якби Чонін знав, що так буде, він би навпаки ще більше часу проводив з Чаном. Бо найбільше він боявся, що він його не побачить.
Істерику Чоніна не могли зупинити ні Фелікс, ні Чанбін, які їхали з ним в одному бусі. Коли вони прибули і їх нарешті випхали з буса, натягнувши на голови мішки, один з "чорних балаклав" не витримав і заїхав Яну пістолетом в скроню.
Де він знаходився тепер Чонін не знав. Це явно було приміщення, проте доволі холодне. На голові він більше не відчував мішка, тому повільно розліпив очі. Виявляється, він лежав на чиїхось колінах і, коли він поворушився власник цих колін здригнувся. Гомін, який Ян чув ніби в тумані, замовк, а він нарешті зміг нормально роздивитися де все відбувалося.
Чонін лежав на підлозі підвального приміщення, проте хтось дбайливо підстелив під нього свою куртку. Ян повільно і дуже обережно сів і нарешті побачив того, хто послужив йому подушкою. Чан дивився на нього схвильованим, але злегка радісним поглядом.
- Ніні? Все гаразд? - запитав він, інстинктивно погладивши молодшого по руці. - Ти налякав нас до чортків. Ти як?
Чонін підняв руку і торкнувся забитої скроні. На ній була шорстка шкірка засохлої крові.
- Скільки я так лежав? - запитав Ян.
- Та біс його знає. - озвався Фелікс. - У нас забрали всі електронні пристрої, тому ми поняття не маємо скільки минуло часу.
Чонін роззирнувся. Всі, кого захопили на базі Чана були цілими і неушкодженими і сиділи невеликим колом, від чого Ян відчув якесь дивне полегшення.
- А де ми? - знову поцікавився він.
- У полоні Рíно. - сказав Чанбін, який смикав край власних джинс. - Ми чекаємо незрозуміло чого, тому щойно перебирали всі варіанти того як нам звідси вибратися. Це якщо нас не знайдуть раніше.
- Якби хтось не верещав як недорізане порося і його не тріснули по голові, то цього пояснювати не довелося б. - фиркнув Лікс.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Загін справедливості
FanfictionЛі Мінхо, відомий як Рíно, глава злочинної організації, що продаючи контрабанду і йдучи по трупах, заробляє великі гроші. Проти нього виступає Бан Чан, борець за справедливість. Аби побороти злочинців герою доводиться пройти купу випробувань, зрад і...
