Загін справедливості

Розділ 8. Брат навчив

Заняття зі стрільби проходили непогано тільки наполовину. Адже учнів було всього двоє - Чан та Фелікс уже мали навички - але успіхів домігся лише Джисон. А от у Чанбіна з цим були невеликі проблеми. Та що там казати - він боявся тримати пістолет у руках, не те що стріляти з нього. Проте, справедливості заради, в мішень він один раз все таки влучив. В краєчок, але це теж результат. Після цього Бін засмучено опустив руки і печально зітхнув. Це точно не його...

- Не нервуй так. - почувся голос ззаду і Со здригнувся.

Він думав, що хлопці вже розійшлися і вирішив сам спробувати потренуватися, проте, виявилося, він тут був не один. Фелікс стояв позаду нього, спершись плечем об одвірок. Його талію все ще виділяв корсет, а темні глибокі очі були підведені чорним олівцем. Як завжди ефектний.

- Стрільба потребує спокою і рівноваги. Чим більше ти нервуєш, тим гірше у тебе виходить. - сказав Лі.

- Як ти собі уявляєш це під час, наприклад, перестрілки? - скептично підняв брову Чанбін. - Ні спокою, ні рівноваги.

Фелікс хмикнув.

- Маєш рацію. Саме тому твоє завдання навчитися тримати рівновагу у різних екстремальних умовах. Тільки тоді ти зможеш влучити в ціль. - пояснив Лікс, підходячи ближче. - Давай я покажу як треба.

Чанбін хотів відійти у бік, аби дати йому місце, проте Фелікс несподівано підійшов до нього ззаду, обхопив руками його плечі і накрив руки, що тримали пістолет, своїми. Со нервово ковтнув слину.

- Розстав ноги ширше. - спокійно сказав Барбі і злегка підштовхнув його стопу носком черевика. - На ширину плеч. Ось так. І міцніше стискай пістолет, віддача буде меншою. Інакше не втримаєшся на ногах.

Фелікс несподівано притиснувся до нього сильніше і Бін відчув, як він вперся пахом в його сідниці. В його горлі миттєво пересохло. Його дихання причастилося. "Якого біса ти так панікуєш, Со Чанбін?" - подумав він.

- Напруж плечі. - продовжував свої настанови Лі, не помічаючи його реакції. - Під час пострілу віддача штовхатиме тебе назад, тому плечі напружуй максимально міцно і не давай пістолету смикатися.

Лікс підняв їхні руки, котрі все ще стискали зброю, і навів дуло пістолета у бік мішені.

- Натискай на видоху. Цілься злегка вище за центр мішені.

Постріл пролунав несподівано. Але Чанбін смикнувся зовсім не від цього. Віддача, як і попереджав Лікс, дійсно штовхнула його назад і він за інерцією сильніше притиснувся спиною до блондина. Тепер занервував Фелікс, адже тепер і він відчув як сильно його пах втиснувся в чужі сідниці. Лі відкашлявся і відпустив руки Біна, відійшовши назад. Чанбін часто закліпав, намагаючись збити дивну пелену з очей і нарешті перевів погляд на мішень, в яку вони цілилися. Куля влучила дуже близько до центру. Від здивування Чанбін аж відкрив рота.