Розділ 19. Моя вина, що прагну справедливості

104 17 5
                                    

Нависши над раковиною, Джисон важко дихав. Беззвучний плач зморив його і він відчував, як сильно паморочиться у нього в голові. Хан підняв опухле від сліз обличчя і поглянув у дзеркало, що висіло над тією ж раковиною. Мішки під очима і почервонілі капіляри в тих же очах зробили з нього справжнього зомбі. За дверима вбиральні, в якій Джисон досі ховався, інші члени команди щось голосно обговорювали. А якщо бути точнішим, то, судячи з тону, вони сперечалися. Хан надумав вмитися, привести себе до ладу і повернутися до них, аби ніхто нічого не запідозрив. Та, перш ніж він встиг ввімкнути воду, двері вбиральні різко відчинилися і Джи перелякано здригнувся, подивившись на прибулого.

- Сам ти придурок! - голосно вигукнув Фелікс і показав язика кудись у бік вітальні, дарма, що вже дорослий двадцятитрирічний хлопець. - Ти собі спав, ну то спи!

На фоні почувся сердитий голос Чоніна, який, схоже, прокинувся і встиг посваритися з Ліксом. Фелікс скорчив гримасу, перекривлюючи молодшого, і закрив за собою двері, нарешті повернувшись до Джисона.

- Ой, вибач, я не... - сказав Лікс, маючи намір піти геть, проте, побачивши заплакане обличчя Хана, застиг на місці. - Джисоне? Ти чого це?... Щось сталося?

Хан відвернувся, та було вже пізно. Фелікс вже встиг побачити його червоне заплакане обличчя. Лі спочатку розгубився, побачивши його в такому стані, а потім, щільно зачинивши двері зробив кілька обережних кроків до нього.

- Ти плачеш..? - невпевнено перепитав Лікс. - Я можу піти, якщо ти...

- Ти не мав цього бачити. Пробач. - нарешті озвався Джисон, повернувшись до нього обличчям, і шмигнув носом. - Але це я повинен піти, не буду тобі заважати. Ти ж хотів в туалет сходити?

Хан спробував пройти повз Барбі, проте той легенько схопив його за зап'ястя, змусивши зупинитися. Вони зустрілися поглядами і Джисон побачив в очах навпроти справжнє хвилювання.

- Хане, що сталося? Ти можеш мені розповісти. - запевнив його Фелікс, а потім невпевнено стиснув губи. - Це все... Через Мінхо? Він... Щось зробив тобі?

Джисон зітхнув. Неконтрольовано по його щоці потекла нова сльоза. Лі опустив очі. Він, на жаль, влучив з першого "пострілу". Джи обережно звільнив руку з пальців Фелікса і сів на підлогу, спершись спиною на тумбу під раковиною. Лікс відзеркалив його позу, не відриваючи від нього схвильованого погляду.

Загін справедливостіWhere stories live. Discover now