Загін справедливості

Розділ 14. Темне світло

Примітка від автора

Ця глава НАЙБІЛЬША з УСІХ написаних мною глав, якщо брати до уваги УСІ мої фф. Тобто у мене вперше АЖ ТАКА величезна глава вийшла, через це я дуже хвилююся і сподіваюся, що я з нею не налажала.

Приємного читання)
______________________________

- Не дуйся...

Чан сидів у власній машині, гіпнотизуючи чужу потилицю. Той, хто сидів поруч, схрестив руки на грудях, відвернувшись від нього. Бан зітхнув і протягнув руку, аби легенько доторкнутися до коліна свого пасажира, але його боляче ляснули по руці. Він скрививсяиі почав терти руку, продовжуючи кидати на нього сумний погляд. Проте всередині почало щось закипати. Як же це все його потроху втомлювало...

- Чонін-а... - знову протягнув він. - Ну не ображайся. Я вже вибачився. Тепер я ношу телефон з собою завжди і ніхто не візьме слухавку замість мене.

Чонін повернувся до нього, кинувши гострий погляд. Злий Чонін завжди мав дивовижну ауру, проте цього разу Чан відчував лише новий конфлікт. Вічно подібне не могло тривати.

- Я хочу, щоб ти вигнав його з команди. - наказовим тоном озвався Ян.

- Послухай, я не можу цього зробити. - зітхнув Крістофер. - Я ж уже сто разів пояснював. Кожен у моїй команді - важливий пазл. Це не так просто. Фелікс просто допомагає мені вести розслідування. Невже ти не віриш, що мені потрібен лише ти?

- Але він все одно нічого не робить! - вигукнув Ін. - Навіщо він потрібен? Яку функцію виконує його частинка пазлу?

Чан стиснув губи. Це питання він чув сто разів, але справжньої відповіді від нього не почув ще ніхто. Він знову зітхнув, але цього разу так тяжко, усім своїм видом показуючи, що він втомився вже вкотре це пояснювати.

- У нього є своя особлива місія. - спокій у його голосі був очевидно натягнутим. - Я не можу розповісти тобі всі деталі справи. Це для твоєї ж безпеки, ти ж знаєш.

- Особлива місія? Тебе зваблювати? Яка особлива місія може бути у шльондри? - насупився Ян, не помічаючи як, Чан, що поступово закипав, повільно заплющив очі. - Мені просто набридло...

- Досить! - голосно перервав його Бан, від чого Чонін здригнувся і здивовано вирячився на нього. - Ти навіть не уявлення не маєш як мені набридло щоразу пояснювати тобі одне й те ж! І як набридло мені вислуховувати ці істерики!