Отрута

3

    Зранку я застав його за поїданням якоїсь каші. Він мирно почитував щось у телефоні, не побажавши навіть привітатись зі мною. А тому, зробивши обом кави, я присів біля нього і спробував ще раз заговорити:

– Привіт! А ти у нас хто? – посміхнувся йому. Треба було налагоджувати контакт.

– В якому сенсі? І у кого це “у вас”? – нарешті підняв він свою голову.

– Ну, я – ангел, твоя сестра – вампір, Нік – дракон, Ромка – перевертень. А ти?

– А я – людина, – знову дивлячись у телефон відповів він мені. – Це лиш ви намагаєтесь кимось прикидатись, бути іншими. Хоча, виходячи знову надвір, стаєте тими ж тремтячими тваринками. І замість того, щоб реалізовувати себе, просто закриваєтесь у вигаданому світі.

– Ого, цікавий підхід, – тільки й зміг видати. – А хто за професією? Адже твоя сестра казала, що ти приїхав сюди влаштовуватись на роботу.

– Конструктор, – знову холодно відповів він.

– Це той, що Лего? – я спробував пожартувати, але не вийшло. Він глянув на мене як на організм з повною відсутністю інтелекту. На що я лиш встав і пішов готувати й собі щось на сніданок: – То скільки тобі все таки років? Бо виглядаєш як школяр.

– 22. Задоволений?

– З першого погляду й не скажеш. А я …, – та мені не дали договорити.

– Допит завершено, – як відрізав.

    Якось дивно було: – Тебе що абсолютно не цікавить з ким ти живеш?

– В основному я знаю. Ти студент факультету міжнародних відносин, п’ятий курс, 23 роки. Граєшся у ту ж забавку, що й моя сестра. Теж якась там шишка*, принаймні вважаєш себе таким. Все інше якось байдуже. І взагалі, давай так, ми з тобою не дружбани. І ніколи ними не будемо. У нас різні погляди на життя та різні інтереси. Тому нема чого до мене лізти зі своїми задушевними бесідами.

    І все, розмову було вичерпано. Та тільки я приготував свою яєшню і потягнувся, щоб взяти хліб, як він відразу визвірився:

– Стояти! Чого поліз?! Хіба я давав дозвіл?

– Га? – щелепа відпала моментально. На мене ще так ніколи не наїжджали на рівному місці.

– Це – моє, – вказав він на пакет і тільки тоді я помітив, що хліб справді відрізняється від того, що я купував. – Давай тоді поговоримо про ще дещо. Перше – продукти у нас окремо. Не хочу думати, що ось зараз прийду і поїм те й те, а застаю зовсім іншу картину. Друге – кожен миє посуд за собою сам. Як і ванну чи душову. Загальна уборка, як і сміття – по черзі. Але після своїх гулянок прибираєш самостійно. Комуналка повністю на тобі, з тих грошей, що плачу за оренду. Також, в інший час, ти відповідально ставишся до дотримання тиші – мені потрібно нормально відпочивати та щоб мати змогу зосереджуватись на роботі. Мої особисті речі, як ото шампунь, паста, рушник, посуд і тому подібне, як і доступ в кімнату – теж під забороною.

    “Оце видав! І справді я дарма зв’язався з цією сімейкою. Як не одне виїсть мозок, то інше станцює на моїй могилі точно”.

    Але тут же задумався: “А певна логіка в його словах є. Теж не люблю коли беруть моє. Та й з обов’язками відразу вирішили. Але хіба не можна було якось не так агресивно? Вже зовсім ніякої совісті. Знайшовся собі начальничок”.

– Оо, я зрозумів вас, мій пане, – з сарказмом відповів, – і приймаю ваші щирі побажання. Та я згадав ще дещо: – А знаєш, дорогенький, чому ти знаходишся саме тут? – якщо з’ясовувати все до кінця, то нема чого відкладати.

– Я тобі не “дорогенький”! – він психував, що аж почервонів увесь.

– Ти відволікаєшся, – з милою посмішкою видав хлопцю. – Проблема в тому, що твоя люба сестричка вирішила нас звести. І вона не відстане.

– Я не гей! – закричав той.

– І я теж. Але у наших інтересах, хоча б перед нею показувати все зовсім інакше. І яка у нас мало не любов, щоб вона просто рідше сюди з’являлась.

    Це щеня зависло, щось прикидувало собі заспокоюючись: – Згоден. Але без усіляких крайнощів. Якщо ще пам’ятаєш про руки і ноги.

– Без проблем, мій солоденький. І наостанок: будеш тепер “безпощадним стервом”**, – це була чудова асоціація і я балдів.

    На що він лиш розвернувся і пішов. А я задумався, де так примудрився нагрішити, щоб небеса мене настільки карали.

_____________________________________________

* Шишка – важлива людина

** “Безпощадне стерво” – із серіалу “Доктор Хаус”.