Повертаючись додому, Давід Яндер прокручував у голові моменти зустрічі з мамою Богдана та самим Богданом Колісніченко. Він усвідомлював, що він стає все більш схожим на Річчі Тозієра, відомого "поганого хлопця". Він відчував глибоку броду в собі, розуміючи, що скалічує сам себе цими вчинками.
"Це не я, це не те, ким я хочу бути," - думав він, переступаючи поріг власного дому.
І тут він побачив своїх батьків, їхні злі, стомлені обличчя.
"Де ти був? Чому знову так пізно?" - гостро вимовив батько. Давід лише зітхнув, поклавши свій рюкзак на підлогу.
"Я був з Богданом," - спокійно відповів він, знаючи, що насправді він був набагато глибше втягнутий в власні думки та емоції.
"Якщо б ти отримав хоча б пів того виховання, яке мені дали в дитинстві, то ти би не став таким... таким...," - батько знайшовся в нездужанні добрати потрібне слово.
"Пі*ором?" - допоміг йому Давід. Тиша, яка настала після його слів, була важкою та глухою.
"Так, пі*ором!" - витріщився на нього батько, і тоді почалася гаряча сварка.
Протягом сварки Давід слухав образи та критику. Його думки носились навколо власного самоскалічення, цієї ідеї, яка здавалася йому єдиним виходом із цього пекельного кола.
Після закінчення сварки, він відправився в свою кімнату, знову повертаючись до свого самотнього світу. Він впустився на ліжко, навушники вушах, запустивши пісню "Beggin" від Maneskin. Тягучий голос вокаліста відгукувався в його голові, створюючи якусь відчуженість від ситуації.
"Я ж прошу тебе, дай мені шанс..." - співав вокаліст. Давід закрив очі, занурившись в глибину своїх думок і емоцій, тієї темряви, яку він так добре знав.
ВИ ЧИТАЄТЕ
одного дня кохання покаже тобі шлях
Rastgele"хлопець зайшов в клас. я був шокований. він виглядав шикарно. так я втріскався в нього..." ~ історія хлопця Давіда та Богдана, після переїзду другого до Польщі.
