Через кілька днів Кіра відчула себе краще, вона поступово приходила до тями. За лічені години після того, як Кіра розповіла про спробу згвалтування, про це дізналися батьки Олега. На щастя обійшлося все без того шуму, який передбачала Кіра. Батько Олега, Борис Андрійович міг би відкупити сина від покарання, але він принципово не втрутився. Зустрівшись із Костянтином Павловичем, чоловік домовився про те, що його син проведе два роки на виправних роботах.
Олег, уникнувши більш суворого покарання, за ідеєю, мав дякувати за це рішення. Але хлопець вважав, що винесений йому вирок несправедливий. Він дзвонив Кірі і благав про прощення, просив поговорити з батьком. У ситуації, що склалася, від дівчини мало що залежало. Костянтин Павлович запустив ланцюгову реакцію і назад ходу не було. Тим більше, що за свій вчинок Олег мав відповісти.
Після численних дзвінків Кіра змінила номер телефону. Дівчина вирішила почати все з чистого аркуша та забути про хлопця, як про страшний сон. За тиждень Кіра повернулася додому. Вона не змінила свого бажання допомогти знайомим зі сторожового будиночка. Тому, прийнявши душ і переодягнувшись, Кіра одразу взялася за справу.
— Тетяно, мені потрібно, щоб ви дещо зробили, — звернулася Кіра до хатньої робітниці, зайшовши до кухні.
— Слухаю вас, — охоче відгукнулася жінка, уважно подивившись на дівчину.
— Збери по чотири тарілки, чашки, виделки та ложки, склади в пакет і віднеси до мене в кімнату, — тоном, що не терпить заперечення, озвучила своє прохання Кіра.
— А навіщо вам стільки? — Таня була молода дівчина двадцяти п'яти років. Нічим не примітна зовнішність, але було загострене почуття цікавості.
— Тетяно, вас це не стосується. Виконуйте краще вашу роботу, — суворо відрізала Кіра, роздратовано глянувши на хатню робітницю.
Кивнувши, Тетяна поквапилась виконувати доручення.
— Дивись-но. Усюди ніс свій пхає, — невдоволено пробурмотіла Кіра.
Коли посуд був готовий, Кіра вийшла з дому. Дівчина вирішила пройтись до пляжу пішки. Прокручуючи в голові слова, які хотіла б сказати хлопцям, вона почула сварку. Біля сторожки стояли Андрій із Денисом та спілкувалися на підвищених тонах:
— Я попереджав тебе! Нас можуть вигнати через твою поведінку!
— Адже нічого не сталося! Що ти завівся?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сильніше тільки кохання
RomanceДва абсолютно різні світи. Багаті та бідні завжди були по різні боки великого урвища під назвою Життя. Чи варто прокладати міст, щоби піти назустріч? Чи можливо двом таким різним світам з'єднатися? Чи ніколи вони не зможуть бути єдиним цілим? І прір...
