Сильніше тільки кохання

Глава 7

У п'ятницю Кіра прийшла на дискотеку на пляжі. В очікуванні хлопців Кірі хотілося потанцювати. Настрій був чудовий, і дівчина вирішила цим скористатися. Вийшовши на танцмайданчик, вона почала рухатися в такт музиці. Повністю розчинившись у танці, Кіра не помітила, як на пляж прийшла знайома компанія. Пробираючись крізь натовп, вони шукали її. Андрій помітив дівчину раніше. Як зачарований, хлопець завмер і почав дивитись на танець Кіри. Інші, підійшовши до нього, простежили за поглядом Андрія і також, як і він, стали спостерігати за Кірою. Її танець зачаровував і ніхто не міг відвести погляду.

Кіра танцювала плавно, граційно, звабливо. Танці були для неї тим ковтком повітря, яке надавало сил. У танець вона вкладала все, що відчувала. Танці допомагали забути про все. З дитинства дівчина займалася хореографією, і з кожним роком вона розуміла, що це те, що їй потрібно. І ось зараз, забувши про все, Кіра не помічала захоплених поглядів. Але пісня закінчилася, і, повернувшись, вона помітила хлопців.

— Привіт! — радісно крикнула Кіра, помахавши рукою. — Давно прийшли? Я захопилася і не помітила вас, — щиро сказала дівчина.

— Кілька хвилин тому. Ти гарно танцюєш, — промовив Андрій, посміхнувшись.

— Дякую, — зніяковівши, відповіла Кіра. — Сядемо за столик. Поговоримо.

Компанія розташувалася за далеким столиком, щоб музика лунала трохи тихше і можна було чути одне одного. Кіра замовила для компанії їжу та напої. Коли офіціант приніс замовлення, дівчина порушила мовчання.

— Я рада, що ви прийшли. Що ви вирішили? — не бажаючи ходити навкруги, поцікавилася Кіра.

— Нам було що обговорити, — промовив першим Кирило. — Ми ніколи не отримували такої уваги. Якщо щось і було, надана допомога виглядала, наче нам роблять ласку. Тому ми не відразу зійшлися в єдиній думці, — хлопець коротко глянув на Дениса. — І все ж таки ми прийняли рішення.

— Щиро кажучи, була суперечка, сумніви... таких щирих людей мало. Кіро, ми вдячні за все, що ти зробила для нас. Але прийняти допомогу означає бути твоїми боржниками. А нам нічого дати тобі натомість, — Андрій глянув на Кіру. Побачивши, що дівчина засмучена його словами, він простягнув руку до її зап'ястя, але одразу обсмикнув сам себе. Між ними була соціальна прірва. І цього не змінити.