Відродження покинутої дружини

Розділ 42: Ти ж такий могутній

Ву Жво, який повернувся спиною до Хей Сюаньї, відчував себе особливо винуватим. Він справді божевільний, якщо вирішив ткнути кінчиком пальця в обличчя іншого. Він не був упевнений, що Хей Сюаньї не розсердиться.

Він дочекався половини палички ладану, але Хей Сюаньї так і не зробив йому зауваження, тож він внутрішньо зітхнув із полегшенням. Насправді йому було дуже цікаво, чому Хей Сюаньї наклав фальшиву шкіру на своє обличчя. Тому що боявся, що його впізнають вороги? Чи тому що боявся, що люди дізнаються його справжню особистість? Чи, можливо, тому що він був надто гарний і не любив, коли на нього витріщалися інші, і тому носив фальшиву шкіру? Чи, можливо, була якась інша причина?

Ву Жво заснув, розмірковуючи над цим.

Рано-вранці, щойно настав час маоши*, Хей Сюаньї вчасно розплющив очі й обережно підвівся з ліжка, щоб одягнутися.

*з 5 ранку до 7.

Ву Жво, який перебував уві сні, смутно відчув, що людина поруч із ним підводиться з ліжка, і злякано запитав:

- Котра година?

- Маоши, - відповів Хей Сюаньї, одягаючись.

Ву Жво знову трохи задрімав. Коли Хей Сюаньї пішов, він підвівся і покликав Ши Юаня, щоб той увійшов і допоміг йому вмитися та переодягнутися. Потім він пішов до головної зали в саду, щоби поснідати з Хей Сюаньї та іншими.

Увійшовши, він побачив, сидячого за обіднім столом Ну Му, одягненого в розкішні й чудові шати, які були ексклюзивними для племені шаманів. Вишивка на шатах була різноманітною і вишуканою, а на голові в нього був великий срібний головний убір із вигравіюваними зображеннями звірів. На шиї і зап'ястях висіли елегантне велике срібне намисто та великі срібні браслети. Його обличчя також було прикрашене легким макіяжем, ніби він готувався до участі в ґрандіозній церемонії. Ву Жво на мить був приголомшений, побачивши це.

- Шифу, для чого ви вбралися в такі чудові шати?

Ну Му відповів, усміхаючись:

- Післязавтра день зимового сонцестояння, за традиціями нашого клану шаманів, ми теж повинні приносити жертви, як і ви. Щоб не змішуватися із жертвоприношеннями міста Ґаолін, я закінчую його на два дні раніше.

Ву Жво запитав:

- Тоді де ви збираєтеся принести жертву?