Відродження покинутої дружини

Розділ 5: Родина Ву

Кілька поколінь родини Ву були видатними практиками стилю їнь-ян. Сімейний клан через тисячу років був надзвичайно великим, з незліченними бічними гілками. Сім'я Ву Жво була однією з цих бічних гілок родини Ву, і тому вони були впливовими фігурами в місті Ґаолін. Інші великі престижні сімейні клани не могли зрівнятися з родиною Ву.

Зараз була епоха, коли буянили всілякі істоти та упирі, а також епоха, коли різні практики* різних стилів і кланів мірялися силами один з одним. Ось чому дітей родини Ву у віці 3 років відправляли вивчати стиль їнь-ян в академію, засновану кланом.

*术师 (шуші): безпосередньо перекладається як «майстер певної майстерності». Далі в історії будуть згадки про 修师 (сюші)/культиваторів, що є терміном для більш звичайних (у романах вуся/сянься/сюаньхвань) практиків мистецтва культивування. Практики в цьому всесвіті більше схожі на... практиків магії в жанрі англійського фентезі.

Діти мали б вивчати астрологію, читання по обличчях, навігацію, передбачення катастроф, ворожіння, обряди жертвоприношень, практичне вдосконалення, ритуальні обряди, печатки та прокляття, формування військ, маніпуляції духом, ілюзії та мистецтво примусу.

Оскільки предмети були надзвичайно різноманітними, ніхто не міг спеціалізуватися на кожному з них. Деякі люди стануть досвідченими у ворожінні, деякі оволодіють печатками та прокляттями чи формуваннями військ, а деякі спеціалізуються лише на примусі, ілюзіях та мистецтві контролю розуму. Крім засновника родини Ву, не було нікого, хто б повністю володів усіма мистецтвами. Навіть Ву Ченьдзи з основного клану столиці імперії, якому імператор присвоїв титул ґвоші*, мав сфери, в яких не був асом.

*国师 (ґвоші): як правило, це релігійний титул, який надається голові релігійної організації і не приходить із владою (в сучасному Китаї його більше немає). У контексті даної історії ґвоші - це посада, яку надає Імператор, і ця особа допомагає Імператору керувати країною.