*Автор*
Звичайний спокійний спа-вечір мами і доньки. Сеньйора Альварес разом із донькою відпочивали, як було заведено - вечір п'ятниці проходить в такій скромній компанії.
Ось після основних процедур вони просто ніжаться в джакузі
*Рената*
Мама увесь вечір якась дивна ніби щось приховує. Тут явно щось не чисто.
- Мам, все нормально? Ти якась дивна сьогодні .
- Все в порядку, доню, просто батько поїхав на зустріч, хвилююся.
Мій батько не був простою людиною, тому на нього завжди готували замах і не тільки, але я знала, що зараз мама бреше, бо зустріч у батька з його рідним братом - дядьком Дженко.
- Ми завтра йдемо дивитися футбол
- Який ще футбол?
- Нас запросив друг твого тата, там буде грати його син, доречі дуже симпатичний.
- Я рада за нього. Ну добре футбол так футбол
Чесно я ніколи не любила футбол, але діватись було нікуди.
Я Рената Альварес - звичайна донька мафіозі, яка займається моделінгом. Мій батько, Фабіано Альварес - дон мафії, тримає ігорні будинки, займається контрабандою, продажем зброї, ну і звичайно в нього є легальний бізнес для прикриття цього всього. Руки його по лікоть в крові, але мене це не напрягає, а навпаки захоплює. Я завжди була вольовою дівчинкою, знала чого хочу і добивалася того, могла крутити ким забажаю і як забажаю, тільки не завжди це використовувала.
*Автор*
Ранок. В домі Альварес йдуть збори, всі збираються на матч. Фабіано Альварес йшов туди з корисної цілі, щоб обговорити деякий момент зі своїм партнером. Сеньйора Альварес йшла щоб відпочити і провести час із давньою подругою. І тільки Рената йшла туди насильно бо її батько так захотів, бач яка несправедливість.
- Ти вже сказав Ренаті?
- Ні, ще занадто рано
- А коли думаєш казати?
- Ближче до самого весілля, буде ефект несподіванки
- Виходить, ти просто поставиш її перед фактом?
- Так, іншого виходу не має, бо чим раніше вона дізнається тим більше шансів, що весілля не буде
- Звичайно, тільки от вона про щось догадується
- Ти їй головне нічого не кажи, а вгадати вона ітак не вгадає
*Рената*
Зробивши легкий макіяж, я неспішно одягалася, довго думала в чім йти, визначившись, я все-таки взяла атласну сукню блакитно-небесного кольору і зручні босоніжки на тонких шпильках, вирішила підправити зачіску, природа мене наділила довгим, густим, світлим волоссям, на завершення я додала декілька прикрас та взяла сумку.
Ось ми вже на стадіоні, сидимо у віп зоні і дивимося матч. Тато розмовляє про своє з Сантіно Фортом, мама дуже захоплено веде бесіду з сеньйорою Форт. Від нудьги мене рятує тільки Мішель, донька Сантіно Форта. Раптом на полі я помічаю одного хлопця, до болі знайомого, він дивиться прямо в наш бік і я розумію, що це персонаж з мого дитинства, якого я ненавиджу вже багато років - Ектор мать його Форт. Здогадатися, що він грає було неважко, ми ж сиділи з його сім'єю, правда помітила я його тільки зараз. А він змінився - став вищий, м'язистіший, змінив зачіску, завжди любила його кучері не дивлячись нінащо, а очі ті самі, тільки по них можна впізнати того самозакоханого, зазнайку-ідіота, Ектора Форта. Скільки себе пам'ятаю завжди ненавиділа його, а він мене, ми постійно сварилися і не було в нас зустрічі без лютої ''бойні''. Цікаво виходить наші батьки дружать крізь роки, а ми мов кішка з собакою. Ну це все через дибільний характер Ектора. Його сестра, Мішель, взагалі на нього не схожа, вона мила, добра дівчина. Відчуваю ми будемо дружити.
___________________________________________
Друга частина. Вав. Скажіть мені чесно: хтось це взагалі читає?
ВИ ЧИТАЄТЕ
lado oscuro
Fanfiction- Якби моя воля ти б був вже мертвий! - Повір, мушу сказати те саме. Ненависть - це те з чого все починається, ненависть руйнує страре щоб вийшло щось нове.
