lado oscuro

Я тебе не кохаю, але коханця твого прикінчу

*Рената*
Після сніданку Мішель поїхала. Те що вона сказала мені вчора дуже шокувало мене. Вона, мать її, вагітна. Цікаво чи сеньйоро і сеньйора Форт знають. У всякому випадку це не моє діло, хоч вона моя подруга і сестра мого чоловіка.

Мені було якось нудно, але заняття я собі все-таки знайшла. Заскочила в магазин купила одяг для сьогоднішнього вечора, виникло бажання зустрітися з однією людиною, з якою давно не бачилася. Раніше наші зустрічі були часті, мінімум два рази на тиждень. Славні часи були, я була ще тією, а зараз вийшла заміж.

Зустріч була в готелі. Ліжко, пелюстки троянд, дороге шампанське, виноград, Марк з рушником на поясі і я в махровому халатику. Як ж я сумувала за цим вайбом. Марк ніжно цілує мої губи і спускається все нижче. І нас понесло. Щось немає тих відчуттів, що колись, Марк старіє, або мені після Ектора вже не те. Скоріше другий варіант, бо найкраща моя ніч була саме з Ектором, якщо так подумати, з людиною яку я не могла терпіти роками. Що до Марка Гіу: ми були коханцями, ну як він у мене до безтями закоханий, а я його використовувала, щоб розважитися, або просто для сексу, як от зараз і зазвичай все було чудово, а цього разу якась хуйня, якось так ніжно, фу.

*Ектор*
Я приїхав додому через півтора години ми йдемо в оперу. Ренати нігде немає. Мені було б насрати де вона, якби не та клята опера, а сучка Альварес шляється десь. '' Хуй з нею'' - подумав я і забив на деякий час, коли через пів години вона так і не з'явилася, я зателефонував Ямалю.
- Ямаль, потрібна твоя допомога.
- Уважно слухаю, мій доне.
- Як офіційно, здивував, мій капо.
- Що хочеш, Екторе?
- Пробий де знаходиться, моя біснувата дружина.
- Десять хвилин і буде. Чекай адрес.
- Чекаю.

Ямаль пробив місце знаходження Ренати, як виявилося, вона в готелі ''Лап'єнза'', цікаво, що вона там забула. Не довго думаючи я взяв пістолет та поїхав туди. Моє взуття стукає дорогою плиткою основної зали. В цьому готелі часто бувала моя мама, коли вони з батьком сварилися, вона ображалася на тата, збирала валізу і жила тут, поки він не вибачиться і як слід не попросить її повернутися, моя мама хоч і дуже мила жіночка, але характер і відчуття гордості присутні. Ще в цей готель часто багаті мафіозі водять своїх коханок. Якщо Рената хоче тут заховатися від мене, то вона не врахувала один момент - цей готель тепер мій, я його отримав як трофей. На стійці мені одразу сказали де ця світловоса чортиця. А цей готель мені і самому дуже подобається, виглядає дорого, статусно, чудовий білий мармур, діамантові люстри, меблі з дорогого дерева та шкіри. Ось двері потрібно мені номера, ключ мені дали. Я відкриваю двері, заходжу і бачу там таку картину: голі, спітнілі Марк і Рената, лежать на ліжку, вчасно я, що сказати.
- Ектор?
- Він самий. Рената, дорогенька, одягайся, якщо не хочеш, щоб ми запізнилися і не забудь залишити гроші своєму хлопчику легкої поведінки.
- І це каже той хто трахнув цілий публічний будинок ''Імперія''.
- Я їм платив, не вони мені, в тому то й різниця.

Колись Марк був моїм другом, але потім я одружився з Ренатою і його це дуже образило.
- З чого ти, Форт, взяв, що я з тобою піду?
- З того, що о сьомій годині нас чекає опера, сеньйор Корлеоне, його дружина, а також мої батьки, думаю, ти не хочеш виставити себе з поганої сторони перед давнім другом твого батька і одним з найвпливовіших донів. Якщо я правий - одягайся, якщо ж ні - залишайся з цим безхретним, а дон Корлеоне сприйме це як жест неповаги з твоєї сторони.

Рената все-таки почала одягатися.
- Розумничка. Мало не забув.

Я витяг з кишені пістолет і вистрілив Марку в ногу.
- Щоб знав як чужих жінок трахати.

Я не знаю, чому я це зробив, що викликало в мене цю ревність, але мене закортіло, рука ніби сама потяглася.
- Ні! Марк! - Кричала Рената, крізь сльози, під час того як я виштовхував її з номера.
- Навіщо ти це зробив!?
- Радій, що я не вбив його.
- Це в тебе така ревність!?
- Я не знаю Рената. - На диво чесно відповів я.
- Ти ...ти мене кохаєш? Як би дивно це не звучало. Просто я не знаю як ще пояснити твої дії.
- Ні, Рената, я тебе не кохаю, але коханця твого прикінчу. Рано чи пізно , якщо ще раз побачу.

*Рената*
Це було дуже дивно. Божиться, що ненавидить мене, а сам стріляє в мого кохання.
- Якщо ти хотіла сексу, могла просто мені сказати. Я б зробив усе краще ніж він, впевнений ти була б більш задоволена.

Форт мене дивує все більше і більше.

___________________________________________
Частина двадцять перша. Ектор ревнує, малиш.

Що до симпатичного ендуриста: він зараз в Німеччині, ми тепер спілкуємося.