lado oscuro

Молодий дон

*Ектор*
Цей день настав. День якого я чекав ще з дитинства, про який мріяв. Я завжди хотів бути доном, не президентом, не лікарем, не космонавтом, а саме доном. Мрії здійснюються. Сьогодні мене висвячують на дона. Це щось подібне до коронації, тільки в мафіозному стиль. Після посвяти я отримую повну владу над об'єднаними родинами Форт і Альварес і вже ніхто не зможе мені протистояти. Ще сьогодні я відпочиваю, насолоджуюсь момент, а вже завтра беруся до справ. Приїхало багато лідерів сімей з інших країн. Прибув дон Корлеоне сьогодні я вкладу свою першу угоду як дон з самим містером Корлеоне. Мій батько був задоволений своїм сином, він завжди казав, що з мене вийде хороший дон. Ґаві прийшов з моєю сестрою, Мішель, в них буде весілля через декілька місяців, батько дав добро. Моя дружина також присутня. Ренаті вже трохи легше, але вона все ще дуже засмучена. Останнім часом ми почали відноситися одне до одного з повагою, вже немає тієї заклятої ворожнечі, ми вже не видемо себе як діти. В неї горе, а в мене справи.

У великому залі, серед купи озброєних покидьків з кубинськими цигарками в роті, мене посвячують. З цієї секунди я дон, дон Ектор Форт. Наймолодший дон за всю історію мафії. Кругом оплески, вітання, випивка. Всі старі діди вдають радість, усміхаються, обіймають мене.
- Вітаю, доне Ектор.
- Дякую, доне Корлеоне. Радий вас тут бачити.
- І я радий, що приїхав. Я хоть старий, але ще чогось вартую.
- Та не такий ви вже й старий.
- Угода вже складена?
- Так, через декілька хвилин у кабінеті ви з нею ознайомитеся. - На це він тільки хитнув головою взнаки згоди. До мене підійшов батько.
- Тепер мій син дон, пам'ятаю, як років 20 тому доном став я, звичайно я був не такий молодий як ти. Про що ти говорив з Віто Корлеоне?
- Про угоду яку маю з ним укласти. Ти також маєш бути там присутній.
- Звичайно. Що там з розслідуванням смерті твого тестя?
- Поки що нічого, сьогодні я не маю часу на це, можливо завтра я цим займуся.

*Рената*
Ектор тепер дон. З кожним разом все гірше: вийшла заміж проти своєї волі, батька вбили, чоловік тепер став доном. Хочу хоть на декілька хвилин повернутися до нормального життя. Зараз я стояла з бокалом в руках. Мого чоловіка охопили старі боси. Кожен щось з нього хотів. Нестерпний вечір. О іде блудний мафіозі.
- А ось моя дружина, як ти сонечко? - Мене здивувало його звертання до мене.
- В тебе температура?
- Спокійно, я не хворий, хіба трохи на голову.
- Ти тепер молодий дон, а донам не можна бути хворим на голову.
- Молодий дон, а мені подобається. Завтра ввечері ми йдемо в оперу з доном Корлеоне і його дружиною, Ґаві і Мішель також там будуть.
- А твої батьки?
- Без них ніяк. Завтра о дев'ятій будь готова.
- Ти куди зараз?
- В мене безліч справ, побачимось завтра. Мішель поїде з тобою. - Сказав він, розвернувся і пішов до старого чоловіка із зализаною укладкою, до дона Корлеоне. Нарешті прийшла Мішель.
- Їдемо?
- Звичайно, ти машиною?
- Нас Ґаві відвезе. Я маю стільки всього тобі розповісти. Ти просто очманієш.
- З тобою, Мішель, хто завгодно очманіє. - Ми вже в машині. Мішель і Пабло мило спілкуються, цілуються, обнімаються. Мене зараз виверне, зате Мішель щаслива з ним.

Нарешті ми в мене дома. Переодяглися в піжами і дивилися фільм.
- Ти хотіла щось розповісти?
- Так, я зустрічаюся з Ґаві. Через декілька місяців у нас весілля. Ще я помітила зміни між тобою і моїм братом?
- Ми переспали на відпочинку, просто серед пляжу в ночі, а ще він допомагає пережити мені втрату батька.
- Мені цікаво як? Своїм членом?
- Ні, руками.
- Хаххаха, ну добре.
- А тепер ти скажи мені: ви з Ґаві спали?
- Спали і не раз. Я зараз вагітна, тому через два місяці весілля. І прошу ні слова Ектору, а то він його вб'є.

___________________________________________
Частина двадцять. Вибачте, що так довго не було продовження. Я немала сил і натхнення писати.