lado oscuro

Сюрпризи продовжуються

*Рената*
Чудовий, спокійний день який я думала провести вдома, наодинці з собою, замовила суші, увімкнула улюблений фільм, але сталося не так як гадалося. Мою ідилію перервав телефонний дзвінок.
- Ало
- Привіт, Рена, ти сьогодні зайнята?
- Ну, ніби, ні.
- Супер, я хочу щоб ти пішла зі мною на вечірку. Ми святкуємо вчорашню перемогу.
- Ну Марк, я навіть не знаю, так не хочеться кудись іти.
- Відмов не приймаю, через годину буду в тебе.
- Цц.
- Збирайся і не протестуй.

Я хотіла щось відповісти, але він вибив. От зараза. Приїде - вб'ю. З незадоволеним обличчям я пішла шукати одяг. Стоп, це вечірка барси. Бляха, там буде той ідіот. Та за що. Чому я маю кожен день бачити його морду? Господи прости.

Я одягла чорну міні-сукню без рукавів та з розрізом на нозі, взула шпильки, я обожнюю туфлі на високих шпильках, це моя окрема любов, не зважаючи на те, що ріст в мене 173, на шпильках відчуваю себе імператрицею. Я зробила макіяж, взяла прикраси і сумку.

Почувши звук мотору, я вийшла на вулицю. Марк терпеливо чекав мене біля машини, коли я вийшла, він чуть не втратив дар мовлення.
- Єбать, мать ти огонь.
- Хаххаха, ну дякую.

Він відчинив мені двері, коли я сіла він пішов на іншу сторону і сів за кермо.
- Ти була на вчорашньому матчі?
- Була. Хочу сказати ви молодці.
- Дякую, ми старалися. А хто найбільший молодець?
- Я і мій тато, через якого я там була.
- Хаххаха, Рена, ну ти як завжди.
- Ех, Марк, чемний будь, а то я передумаю і поїду додому, залишаючи тебе самого.
- Не треба, я сам боюся.

І ми обоє почали сміятися як коні. Марк Гіу був веселий і дуже добрий. Він класний друг, проте я йому подобалася. Сказав мені це не він, а Педрі Гонсалес. Сам Марк знає, що мене він ні каплі не притягує і, що я шукаю тільки дружби з ним.

Нарешті приїхали. Коли ми зайшли в клуб вечірка була в розгарі : лунала гучна музика, всі пили та веселилися. Давненько я не була на подібних тусовках, останній раз після того як взяла участь у показі Шанель. Чесно я любила ці всі туси в них своя атмосфера, проте я ніколи на них не напивалася. Нас зустріли Гаві, Педрі і Торрес. Я любила цих хлопців, вони класні. Обійнявши кожного, я заскочила Торресу на руки.
- Уііі, Феранчик я тебе обожнюю.- Феррана я знала з дитинства. На відміну від Ектора з ним ми подружилися одразу і досі добре спілкуємося.

- Одразу видно кого вона найбільше рада бачити - сказав Гаві.
- Тебе я також дуже рада бачити, готуйся ти наступний.
- Завжди готовий.
- Рена, мене трохи непокоїть один факт. - сказав Торрес
- Який?
- Той, що ти ще твереза, а вже виконуєш фокуси.
- На тому, що я ще твереза можна було закінчити.
- Непорядок, ну нічого виправимо - сказав Педрі.
- Обов'язково, якщо ви не впоратися з цим завданням, то я вас більше не знаю. - награно вимовила я.

Нагадаю, я досі на руках у Торреса і в цей момент я ловлю на собі чийсь погляд. Придивившись, розумію, що це ніхто інший як Ектор Форт. Супер. Погляд його ще холодніший ніж зазвичай і він навіть не думає відводити очей. Чого ж йому треба? І тут я бачу як він пальцем закликає до себе якусь брюнетку. Пф дурне. Брюнеточка сіла йому на коліна, поставила руки на груди і відкрито фліртувала. Ну й гидота.
- Ферран, пусти мене, я хочу випити. - без зайвих слів Торрес опустив мене на землю.
- Я, як людина, яка обіцяла, що твереза ти не будеш також іду. - мовив Педрі.
- Ну пішли, мій ангел поїтель.
- Хаххаха, треба буде поміняти прізвище, щоб на формі замість '' Педрі '' писало ''ангел поїтель''.
- Без мене ти би таке в житті не придумав.

Випивши декілька коктейлів, я ненароком спіймала поглядом Форта. Він був у чорні сорочці з півернутими рукавами, завдяки чому було видно його привабливе татуювання на руці, і розстібнутими трьома верхніми ґудзиками. Ех, все-таки він лютий секс. Зняла би з нього цю сорочку. І знову ця настирлива брюнетка. Мені стало нудно, Педрі пішов до Гаві ще давно, і я вирішила знайти їх або Марка чи Торреса. Ось я йду і ненароком врізаюся в чиєсь плече, піднявши голову я розумію, що це Ектор. Я схоже його сильно вдарила, а то він аж зашипів. Ну я не розгубилася, підійшла ближче поклала свої руки зверху йому на плечі і максимально не винним голосом мовила:
- Ой, Екторе, любий, вибач, не помітила тебе.- говорила я погладжуючи його плечі. Він стояв мовчки і чекав продовження шоу. Я спустила одну руку трохи нижче по лівому плечі і почула як він різко втягнув повітря через зуби.
- Що в тебе там?
- Де?
- Тут - знову поставила руку на то саме місце. Він зашипів.
- Або постав руку вище, або взагалі прибери - процідив він крізь зуби. Видно сильно його боліло.
- Тільки якщо покажеш, що в тебе там, або хоч розкажеш.
- Ти нестерпна.
- Так покажеш?- Ми відійшли в якусь кімнату, де нікого не було. Я почала розстібати ґудзики його сорочки, оголивши повністю ліву руку, я бачу там перев'язану рану. Не втримавшись ставлю руки йому на груди.
- Звідки це?
- Боже, Рената, не діставай мене, то тобі покажи, то тобі розкажи, може тебе ще поцілуй. Пусти мене і дай одягнутися.
- Спочатку ти мені розкажеш звідки це.
- Добре, мене підстрелили. Задоволена? - він вже був розгніваний, але мені всерівно.
- Коли?- продовжую діставати його питаннями.
- Сьогодні.

Я була м'яко кажучи шокована. Та він справжній гангстер.
- З твого дозволу я одягнуся - сказав Ектор прибираючи мої руки зі свого торсу. Накинувши сорочку, він пробув застібнути ґудзики та в нього не вийшло.
- Давай краще я - без проблем впоравшись з ґудзиками, я поцілувала його в щоку і вийшла з кімнати.

*Ектор*
Що це тільки що було? Розділа, облапала, поцілувала і пішла. А найголовніше питання - чому я їй це дозволив? Боже Ектор ти п'яний і поранений, а вона ще гірше п'яна.

___________________________________________
Випивша Рената - страх любого чоловіка. Ектору ще пощастило, що вона нічого йому не зробила. Доречі, як вам частина?