lado oscuro

Оперний театр

*Ектор*
Ми вдома. Рената зі мною відмовляється розмовляти через ногу Марка. Це вона ще не знає, що в мене в голові. Хоча ображатися мав би я. Сама зрадила, сама образилася.

Я одягнув смокінг і метелик, взув чорні лакові туфлі. Опера як не як. Оперу я не любив, але ходити туди корисно. Рената як завжди збирається годинами.

*Рената*
Я була дуже зла на Ектора, сволота, прострелив Марку ногу. Зараз потрібно йти в оперу я одягалася. Взяла атласну сукню на бретелях кольору тіфані, босоніжки Ів Сен Лоран з золотим каблуком, зробила пучок і легкий макіяж, додала рукавички, ювелірні вироби та взяла сумочку. До опери повністю готова.

Ми з Ектором сіли в машину і помчалися нічним містом під світлом ліхтарів і зірок приємно проводити час. Ех ...якби це було наше побачення, а не ділова зустріч з доном Корлеоне.
- Так і будеш мовчати? - Почувся голос Ектора. Я ж не відповідала. Хоча злитися мав він. Раптом я відчуваю руку в себе на коліні.
- Не злися, зайка, не тобі сьогодні зрадили з найкращим другом. - Зі сміхом говорив Форт для нього це все було жартом він сміявся з моєї зради з Марка сміявся, ногу прострелив йому заради забави, деколи я його боюся, а зараз рука цього чорта вивчала мою ліву ногу.
- Навіть, це не працює, ну нічого є ще один метод. - На обличчі в нього усмішка справжнього диявола, а рука лізе вище по внутрішній частині стегна, відчуваю як його пальці торкаються моєї білизни, через що я різко втягнула в себе повітря, на що Ектор тільки усміхнувся. Зараза кароока.
- Що таке, сонечко? - З очевидним знущанням мовив він.
- Забери, будь ласка, руку. - Якомога твердіше намагалася сказати я.
- Оу, вже благаєш мене. - Він тільки сильніше натиснув на те саме чутливе місце, що вирвало легкий стогін з мого горла.
- Форт ...ручку прибери.
- Можеш, повторити, зайка? Аа, хочеш сильніше? - Продовжує знущатися, скотина.
- Нііі ...перестань. - Чуть не молю його я.
- Попроси як належить.
- Екторе, любий, будь ласка, перестань, я довго не витримаю...
- Твоє щастя, що ми вже приїхали, Ренаточка, але це ще не кінець.- Сказав він, сексуально закушуючи губу.

Я ледве вийшла з машини, і ми зайшли в середину оперного театру, де нас вже очікували дон та сеньйора Корлеоне, батьки Ектора та Мішель з Ґаві. Мішель була якась бліда, напевно, її нудило, ну вона ж вагітна. Мій чоловік привітався зі своїм батьком, Ґаві і доном Корлеоне. Я ж підійшла до сеньйор Корлеоне, Форт та Мішель. Ми зайшли в зал, зайняли свої місця, вони були на балконі. Через декілька хвилин почнеться вистава. З ліва від мене сидів Форт молодший, з права Мішель. Назва вистави: '' Набукко ''- улюблена опера дона Корлеоне і ...мого покійного батька, аж сумно стало після цієї згадки.

Вистава триває. Вже десь за середину. Я помічаю, що Мішель біла, мов стіна. Цікаво, це вагітність її так вимотує чи щось інше? Ось я чую якийсь гуркіт, дивлюся, а Мішель знепритомнів прямо тут. Ми почали метушитися, пробували її якось привести до тями, та все було марно, довелося викликати швидку. Медики винесли Мішель, погрузили в карету швидкої допомоги і вирушили до лікарні. Ґаві поїхав з нею. Ми з сеньйорою Форт слідом на машині. Сеньйору Корлеоне забрав водій додому, в неї тиск підскочив. А Ектор, Сантіно Форт і Віто Корлеоне, залишилися обговорити деякі робочі нюанси.

Ми вже в лікарні. У Мішель взяли кров на аналіз, привезли її в палату і поставили крапельницю, коли вона отямиться будуть проводити обстеження.

*Ектор*
Дон Корлеоне готовий мені дати відповідь. Цікаво, підпише він контракт чи ні? У всякому випадку шанси великі.
- Екторе, ти хоть і дуже молодий, рано став доном, але дуже кмітливий і вміло керуєш. Чесно, я навіть вражений, що в такому віці можна мати таку мудрість і все так точно розраховувати. Я приймаю твої умови, вважай, що ти зробив мені пропозицію від якої я не зміг відмовитися.
- Дякую, доне Корлеоне, що приїхали, вислухали і за вашу похвалу. Ви завжди були тим доном на якого хочеться рівнятись.
- Я стану твоїм союзником. Допоможу знайти вбивцю твого тестя, Фабіано був моїм другом, як і твій батько. Знаєш діти не завжди схожі на батьків, деколи в сильних батьків народжуються слабкі, жалюгідні діти, але не всі такі, бувають і ті що вбирають в себе силу батьків і стають ще сильнішими, ти, Екторе, саме такий випадок. Молодь твого віку зараз не те що мафією керувати не може їм на продуктовий магазинчик сил не вистачає.
- Мені приємно чути. Я дуже радий, що ви тепер мій союзник і готові мені допомагати. - Сказав я потиснувши руку старому, він усміхнувся, а таке бувало рідко.

*Рената*
Мішель прийшла до тями. Її зараз обстежують. Ми чекаємо за дверима. Ґаві і сеньйора Форт дуже переживають, а мені все вже давно зрозуміло. Нарешті вийшов лікар з аналізами.
- Можете не хвилюватися, з нею все в порядку, просто у вагітних таке інколи буває. Саме дитина під її серцем стала причиною.
- Дитина? - Здивована мовив Ґаві. Сеньйора Форт була в нерозумінні. От тобі і оперний театр.
- Ви хочете сказати, що моя донька вагітна? Ви впевнені?
- Абсолютно.

___________________________________________
Частина двадцять друга. Ектор трохи балується. Чекайте продовження і не забувайте ставити зірочки.