lado oscuro

Запам'ятай, я роблю тобі послугу

*Ектор*
Я залишився в тій кімнаті і намагався зрозуміти, що з Ренатою сьогодні, невже на неї так впливає алкоголь, це дуже дивно. Звичайно мені не сподобалося це все бо я її ненавидів. Мої думки перервав телефонний дзвінок.
- Так, слухаю, Сеньйоре Альварес.
- Екторе, мені потрібна твоя допомога.
- З чим саме?
- Знайди Ренату і достав додому.
- Це з легкістю. Вона зараз на тій вечірці, що і я, тому через годинку чекайте презент.
- Дякую, Екторе, ти молодець. Скажи, вона п'яна?
- Скоріше так чим ні.
- Добре, менше з тим, чекаю через годину.

Чудово, ще й цей стариган шукає мені додаткової роботи. ''Екторе, піди, Екторе знайди, Екторе привези''. Всіх би розстріляв і малу і старого. Постійно створюють мені проблеми.

Вийшовши з кімнати, я прийнявся шукати цю світловолосу чортицю. Ось бачу, що вона там робить? Фліртує з Жоау Феліксом? Дурдом. Підійшов ближче я взяв її за руку і потягнувши до виходу сказав:
- Ренаточка, шоу закінчено, пора додому, там татко чекає.
- Форт, пусти мене! Я нікуди з тобою не піду!
- Запам'ятай, я роблю тобі послугу, бо цьому типу потрібне твоє тіло.
- Ей, чувак пусти її, хай залишиться дівчинка зі мною. - сказав Фелікс, кліпнувши Ренаті, та усміхнулася.
- А Боже. Якщо її через годину не буде дома, шановний пан батько приїде сюди і прострілить тобі твій баняк, який не варить чомусь коли треба, а я йому допоможу сховати твій труп, тому руки в ноги і марш звідси. - На шум прийшов Марк Гіу, тільки його бракувало, фанатик Ренати.

- Що тут відбувається? Ти куди її забираєш?
- Додому, Марк, додому.
- До себе? Хочеш її трахнути? Вибач, друже, але я не дозволю. Вона тут зі мною. - Коли він сказав, що я хочу трахнути Ренату, вона заусміхалася.
- А Господи милостивий. Ви там вирішіть з ким вона тут. А трахнув я би кого завгодно но не її. Марк, ти звичайно мій друг і все таке, але при всій повазі з тобою залишиться дідько лисий. І взагалі якого того ти її сюди привів? Аби в мене роботи більше було?
- Я захотів щоб вона розділила зі мною момент перемоги. І весело провести час.
- Молодець, по плескаю. Захотів трахнути дівчинку, забувши хто її батько.
- Екторе, заспокойся! Я лишаюся з Марком!
- Сеньйор Фабіано Альварес дуже зрадіє, коли почує, що його п'яна донька йде трахатися з футболістом який давно в неї закоханий і додому не збирається.
- Тебе послав батько?
- Ні, це все моя примха забрати тебе звідси, трахнути в машині і задоволену відвезти додому, перед ти вчинивши скандал. Звичайно, що я сам ніколи не пішов би тебе забирати. Мені всерівно скільки ти вип'єш і з ким переспиш, але твій батько хоче бачити тебе дома через годину.
- Перехоче!
- Не змушуй мене йти на крайні міри.
- Пф, не лякай їжака голою задницею.
- Я намагався по доброму. - казавши це я взяв її однією рукою за ноги і закинув собі на плече.
- Пусти мене! Кретин!
- Заспокойся, істеричко.
- Як ти мене назвав?
- Як захотів так і назвав, а зараз заткнися ітак голова болить.

Виходячи з клубу я побачив Гаві і Торреса.
- Ого, а ви куди? - здивовано запитав Гаві
- А головне на скільки? - продовжив Ферран
- Везу додому, тато лютий.
- А ну якщо тато лютий то ясно. Я вже думав ти хочеш провести з нею ніч.
- Гаві, я скоріше труп трахну чим цю гадюку.
- Я би тобі також не дала, нізащо в світі. - на що Ферран і Гаві залилися сміхом.
- Ти хоть сам доїдеш? В тебе ж рана.
- Доїду, не маленький.

На парковці я поклав її в машину і сам сів за кермо. Рената сиділа з максимально незадоволеним обличчям, але мені було якось всеодно.
- Пусти мене, я піду назад.
- Я би сказав куди ти підеш, але то не культурно.
- А ти сама культура!
- Тихо, не дій мені на нерви.

Коли ми виїхали на трасу, я нарешті почув тишу, якось навіть не звично. В місячному світлі Рената мені здалася дуже красивою. Нарешті ми приїхали до її дому. Я вийшов з машини, відчинив дівчині двері. Коли ми зайшли в будинок, нас одразу відправили в кабінет Фабіано. Де вже сидів сеньйоро Альварес в очікуванні. Коли ми зайшли він підняв голову, щоб роздивитися присутніх.
- Екторе, дуже тобі дякую, що доставив дитину цілою і не ушкодженою. Тепер я впевнений, що ми з твоїм батьком зробили правильний вибір. Рената - глянув він на дочку - я не задоволений тим, що ти собі просто так, нікого не повідомивши, втекла на тусу барси, та щей з Марком Гіу. А тепер марш спати, поговоримо коли протверезієш.
- Тату! - гримнувши дверима вона вийшла.
- Екторе, в тебе щось з рукою?
- Як ви помітили?
- Поводишся з нею не як завжди.
- Нічого серйозно, маленька подряпина.
- Вогнестріл?
- Так.
- Вітаю, тепер ти справжній чоловік, достойний керувати мафією.
- Дякую.
- Що ж перейдемо до справ, я дещо хотів сказати твоєму батькові...

*Рената*
Я лежала на своєму ліжку в одній білизні. Мене дістав Форт! Ненавиджу! Козел! Але красивий зараза. От би зараз в його сильні руки.

___________________________________________
Шоста частина. Далі більше. Як думаєте довго ще буде ця їхня перепалка?