Лялечка

Розділ 19. Перший день втіх

Перше грудня. Ранок.

Щодня користуючись страпоном, який подарував йому Шиничіро Ітан чекав коли тиждень закінчиться і Шин нарешті приїде до Нью-Йорка.

Тільки він зовсім не очікував що прийшовши додому радіючи що отримав кілька вихідних на нього нападуть у його ж квартирі та заштовхають до рота якусь ганчірку з різким запахом.

Прокинувшись від того, що його кудись переносять, Ітан пробурмотів:

— Шин дай мені поспати.

— Звертайся до мене: «пане», — поставив його на ноги Шин і штовхнув у кімнату.

Коли спалахнуло світло Ітан спробував вискочити від туди, але Шин міцно схопив його за загривок:

— Що трапилося, невже кошеня злякалося? — хрипкий голос пестячи його вухо миттєво не просто заспокоїв його, а й водночас підігрів його бажання до неймовірних температур, мабуть, такі є тільки в пеклі.

Але вже через секунду Ітан чітко усвідомив, що зараз вони стоять у кімнаті з ліжком і купою пристосувань для БДСМ у вигляді гака на стіні, великої колекції батогів, батогів і шведської стіни поряд з якою висіла полиця з великою кількістю різних вібраторів та інших іграшок. стане просто діркою за допомогою якої Шин задовольнятиме свої потреби.І знову від усвідомлення цього Ітан відчув як нехиле збудження так і небагато неприємно тягне в зоні серця біль.

Хоча він вже й дав собі обіцянку що як тільки Ізао нарешті зверне на нього свою увагу він не мріятиме про те, що у них будуть серйозні стосунки, але незважаючи на це глибині душі він жадав щоб після дикого сексу Шин взявся б баюкати його на руках і шепочучи ніжні слова залишався з ним поруч якнайдовше.

— Наш перший день втіх почався з цієї хвилини, — встиг почути Ітан спокусливий шепіт справжнього демона яким Ізао і з'являвся, перш ніж усе занурилося в темряву.

Звичайно Шінічіро не бив його по голові, але він натиснув одну точку і Ітан ненадовго заснув.

Коли Шин закінчив зв'язувати Ітана мотузками для шибарі, його улюблене кошеня розплющило очі.

Побачивши підлогу під собою на пристойній відстані і те, що він пов'язаний прямий як курка з розчепіреними в сторони ногами Ітан вилаявся: