Кримінальна психологія

Розділ 22

Сін Цунлянь відчував, що ситуація стає все більш цікавою.

Він планував залишити Лінь Ченя на якийсь час, щоб покарати його за те, що той безсоромно та безжально обманув смерть, але не очікував, що в кінці страждати доведеться саме йому.

Він уявляв різні ситуації, коли знову зустрінеться з Лінь Ченєм, але чекаючи внизу й почувши слова Цзян Чже, усі його плани стали марними.

Він тримався за поручень, піднімаючись сходами й усвідомлюючи, наскільки цікавими іноді є повороти долі.

На сходах другого поверху стояли розлючений Хуан Цзе та ще більше розлючений, ніж перший, Цзян Чже.

Лінь Чень та Сін Цунлянь зустрілися поглядами. У цей момент усі плани та підготовлені слова Сін Цунляня втратили свою силу. Це було схоже на природний плин води до моря або прихід весни після зими.

Зустріч виявилася зовсім звичайною, і через це не було потреби в надмірних емоціях.

Лінь Чень витер куточок рота й побачив, як Сін Цунлянь, ігноруючи Хуан Цзе та Цзян Чже, пройшов повз, ніби вони були невидимі, й став прямо перед ним.

«Він вдарив тебе?» — Капітан, одягнений в поліцейську куртку, був досить високого зросту. Від нього віяло весняним холодом, змішаним з запахом м'ятного тютюну. Це відчувалося одночасно прохолодно і солодко.

«Так.»

«Болить?»

«Болить.»

Лінь Чень не почув відповіді після цих слів. Він підняв голову і зустрівся з поглядом Сін Цунляня. Його очі були зеленими з відтінком синього, як глибоке море.

Тільки тоді Лінь Чень зрозумів, що Сін Цунлянь підстриг волосся до кількох сантиметрів, що підкреслило його змішане походження, роблячи чоловіка надзвичайно привабливим.

Зазвичай Лінь Чень не звертав уваги на зовнішність інших людей, зосереджуючись на емоціях чи ставленні, але сьогодні він просто милувався обличчям Сін Цунляня.

Можливо, Сін Цунлянь навіть не підозрював, що його зовнішність викликала захоплення, тому що, помітивши погляд Лінь Ченя, він подумав і сказав: «Все добре».

За більш ніж півроку, Лінь Чень іноді замислювався, що скаже Сін Цунлянь, дізнавшись, що він живий. Він очікував чогось дивного, але й не припускав почути такі прості слова.