Кримінальна психологія

Розділ 94

Коли Лінь Чень отримав дзвінок від Сін Цунляня, він сидів навпочіпки біля полиці, роздивляючись цілий ряд зубних щіток.

Здавалося, що на першому поверсі спеціально налаштовують музику, адже лунали танцювальні мотиви. Електронні ритми, змішані з вигуками фанатів, були настільки гучними, що, попри те, що Лінь Чень перебував на другому поверсі, він ледь чув, що говорив Сін Цунлянь по телефону.

«Все гаразд?» — Голос Сін Цунляня звучав трохи холодно.

Це не мало бути звичайне вітання. Лінь Чень припустив, що той хвилюється через щось серйозне, зважаючи на тон і зміст його слів.

«Поки так. Щось трапилося?» — відповів Лінь Чень, уважно роздивляючись щітки, що висіли на полицях.

Як і слід було очікувати від Maji — їхні продукти дійсно заслуговують на звання улюбленого бренду серед буржуазії. Навіть їхні зубні щітки сяяли розкішшю.

Перед ним стояли ряди щіток різних розмірів, з м’якими і жорсткими щетинками. Він уважно вивчив етикетку кожної, і зрозумів, що зовсім розгубився. Вочевидь, Ван Чао був типовим представником знаку Діви*, і це створювало певні труднощі.

*Люди з відмінним почуттям стилю та здатністю до глибокого сприйняття речей, які не завжди помітні іншим.

«Ситуація така. Наші колеги тільки що повернулися з патрулювання і повідомили, що натовп у торговому центрі перевищує норму, це може бути небезпечно».

«Я прийшов до торгового центру двадцять хвилин тому. Відтоді, як я зайшов, натовп ще не досяг критичної межі. Не можу сказати, що ситуація небезпечна, але людей тут дійсно багато».

«Ти бачив щось підозріле?» — запитав Сін Цунлянь.

Почувши це, Лінь Чень підвівся і подивився через вітрину магазину на те, що відбувається зовні.

Зі своєї позиції Лінь Чень бачив багато людей, що скупчилися біля поручнів на третьому поверсі. Здавалося, потік людей постійно зростав, прямуючи в один бік.

Через велику кількість зібраних людей утворилася щільна людська стіна. Його огляд був повністю заблокований, тому він лише смутно бачив зелене листя пальми у холі на першому поверсі.

Подивившись на те, що висіло під цим листям, він сказав: «Є проблема».

«Яка саме?» – голос Сін Цунляня став серйознішим.