Кримінальна психологія

Розділ 116

Ван Чао яскраво усміхнувся— принаймні, йому так здалося, коли куточки його вуст розтягнулися від вуха до вуха.

Зрештою, минуло чимало часу, відколи начальник востаннє настільки рішуче заступився за нього. Було приємно, що хтось його прикриває, даючи можливість робити що завгодно.

У піднесеному настрої він підняв руку трохи вище. Саме тоді, коли він був готовий взятися за серйозну справу, він відчув, як рука важчає, і щось холодне торкнулося його долоні. Металевий дотик змусив його здригнутися, перш ніж він усвідомив, що хтось поклав йому телефон у руку.

Зрозумівши це, він різко підвів погляд і побачив ніжне, елегантне обличчя Лі Цзінтяня. Точніше, "ніжне, але підле личко" підходило б краще. Загалом, Лі Цзінтянь був блідий як привид. Ван Чао не вірив у виправдання про надмірну крововтрату. Невідомо, коли саме, але Лі Цзінтянь вже сидів на краю ліжка, звісивши свої стрункі ноги збоку. Його шию щільно обмотали великим шматком марлі. Незрозуміло, яким антисептиком скористалися в лікарні, але більша частина пов'язки все одно була просякнута кров'ю. Співак дивився на Ван Чао надзвичайно м’яким поглядом. Хлопець не міг підібрати відповідного слова для опису цих бездонних очей. Вони були настільки лагідними, що аж моторошно.

Він хотів щось сказати, але в ту ж мить у його вухах прозвучало нагадування Лінь Ченя.

А’Чень сказав їм не розмовляти з Лі Цзінтянєм.

Тому він вирішив промовчати.

Він також не планував більше дивитися Лі Цзінтянєві в очі, тому швидко відвів погляд і звернув увагу на телефон у руці. Він перевернув його і подивився на роз’єм.

Потім тихо хмикнув.

Звісно, Лінь Чень також помітив дивний погляд Лі Цзінтяня на Ван Чао. Однак пан Співак нічого не робив, тому він не втручався.

Почувши хмикання Ван Чао, Лінь Чень побачив неприховану дивну усмішку на обличчі Лю Їн.

«Гей, ця модель телефону досить популярна в Сінні...» — швидко пояснив Ван Чао.

Потім він ще раз глянув на роз'єм і недбало додав: «О, зараз пошукаю кабель для цього телефону.»

Він кинув свій червоний рюкзак на підлогу і почав нишпорити в ньому.

Рюкзак Ван Чао нагадував скриню зі скарбами. Лінь Чень якось бачив, як той діставав звідти камери спостереження та глушники сигналу, тож і наявність спеціального адаптера для телефону, виробленого в Сінні, його б не здивувала.