Кримінальна психологія

Розділ 99

«Батьки з дітьми біля входу в спеціалізований магазин Good Decoration в зоні С на другому поверсі, будь ласка, зверніть увагу та захистіть своїх дітей. Постарайтеся підняти малюків над головою або посадити їх на шию, щоб люди позаду могли їх бачити.»

«Медики надають допомогу постраждалим біля входу мережі супермаркетів TM в зоні А на першому поверсі. Просимо уникати цієї зони.»

«Тим, хто спускається ескалатором, будьте обережні, не штовхайте інших.»

...

Лінь Чень, інколи прислухаючись до цих оголошень, зауважив, що нагадування Сін Цунляня завжди були влучними, ніби він професійний інструктор, який керує натовпом у переповненому метро — уважний і терплячий. Хоча Лінь Чень був упевнений, що Сін Цунлянь ніколи раніше не займався подібним.

Спостерігаючи, як приміщення поступово порожніло, Лінь Чень раптом відчув дивне полегшення, схоже на радість після пережитого лиха.

Адже з моменту інциденту вони з Сін Цунлянєм були далеко один від одного, але його голос, який постійно лунав у телефоні, створював відчуття присутності. Це відчуття було приємним і дарувало безпеку.

Розмірковуючи про це, Лінь Чень був здивований. Він раптом усвідомив, що справді відчуває щось подібне до безпеки.

Він підозрював, що це професійне захворювання, і почав обдумувати психологічну мотивацію. Тоді він зрозумів, що справжня причина його задоволення була не просто відчуттям безпеки через присутність когось поруч. Це було щось глибше — задоволення високих потреб, що виникають після виконання базових*. Якщо говорити просто, це було почуття приналежності та любові.

*Це стосується піраміди потреб Маслоу. Оскільки він вже задовольнив перші два рівні, тепер він перейшов до рівня "приналежності та любові".

Люди прагнули бути поруч з тими, кого вважають своїми.

У торговому центрі залишалося все менше людей, які поступово виходили з цієї хаотичної ситуації, підтримуючи одне одного.

Лінь Чень знову поглянув на сцену. Поліцейські вже оточили місце події, а на червоному килимі лежав букет троянд. Крім цього, сцена була порожньою.

Голос Сін Цунляня більше не звучав з гучномовців.

Незабаром він почув, як Сін Цунлянь кілька разів сказав «Гей.» по телефону.