Кримінальна психологія

Розділ 57

Був майже полудень. Дзвінок на обід ще не пролунав, тож уроки досі тривали.

Згори світило сонце, створюючи великі тіні між двома будівлями. За межами кампусу не було ні душі.

Охорона кампусу вже почала змивати кров на студентській площі, намочивши всю бруківку.

Знизу з третього навчального корпусу іноді долітали різкі голоси вчителів, що проводили лекції. Голоси відлунювали у холодному коридорі, але відчуття активності не було. Через зрідка чутні чіткі голоси людей, довкола ставало ще тихіше.

Старі залізні двері на даху навчального корпусу знову були відчинені.

Там, де стрибнула Сюй Хаочжень, двоє поліцейських проводили остаточне розслідування. Раптовий скрип залізного ланцюга й дверей змусив їх обох здригнутися.

Обернувшись, вони побачили двох людей, які вийшли на сонце.

«Капітан Сін?» – один із поліцейських впізнав чоловіка і зітхнув із полегшенням.

«Як тут справи?» – Сін Цунлянь підійшов до них. Він бачив пряму трансляцію самогубства. Було очевидно, що на даху нікого більше не було, але він усе одно хотів уточнити.

Сонце сліпило очі. Він підняв голову і подивився вперед. Через кут нахилу сонця тінь від навчального корпусу навпроти закривала камеру спостереження на даху іншої будівлі. Довелося придивитися, щоб знайти її.

Кут камери було змінено. Здавалося, ніби все в нормі, ніби її взагалі ніколи не чіпали.

«Схоже на самогубство. Виходячи з аналізу слідів, не було жодних ознак боротьби» – один із поліцейських піднявся на ноги і відповів.

Хоча поліцейський і говорив це, його обличчя виражало тривогу, ніби він вагався щось сказати.

Сін Цунлянь помітив, що поліцейський хотів щось сказати, тому запитав: «Що таке? Щось трапилося?»

«Ця справа…» – поліцейський зняв капелюха і провів рукою по волоссю, перш ніж знову надіти його. Він виглядав роздратованим. «Щойно керівництво школи прийшло і посварилося з нашим начальником Цзяном на нижньому поверсі, звинувачуючи нас у некомпетентності та недбалому розслідуванні, яке не змогло запобігти самогубству студентів…»

«А хіба це наша вина? Тут справа в психічному здоров'ї, яке повинна забезпечувати школа» – втрутився інший поліцейський.