Кримінальна психологія

Розділ 62

Жун Жун  не випив склянку води, яку налив йому Лінь Чень.

Молодь завжди така: вони мають надмірний страх і недовіру до світу, через що легко можуть заблукати.

Дивлячись на розгублене і насторожене обличчя молодого спецпризначенця, Лінь Чень повернувся на своє місце. Це не була його сфера компетенції. На щастя, тут був Сін Цунлянь.

По обидва боки довгого прямокутного столу сиділи люди, які також були в розгубленості.

Було незрозуміло, чому керівники коледжу, які прийшли розбиратися з наслідками самогубства студентів, досі сиділи тут. Вони повинні були піти разом з батьками студентів, але перед озброєними спецпризначенцями і красивим поліцейським, який контролював ситуацію, не наважувалися зрушити з місця. Крім того, їм не загрожувала небезпека, якщо вони залишаться, чи не так?

Порівняно з дворецьким, який сидів на головному місці зі злим виразом обличчя, Сюй Гоцін почувався вкрай ніяково. Він відчував, що не повинен сидіти поруч із дворецьким і мав передчуття, що потрапив в епіцентр бурі і може стати легкою мішенню. Але, здається, у нього не було можливості поворухнутися.

Цзян Чао щойно повернувся до кімнати. Згідно з інструкціями Сін Цунляня, він перевів кількох співробітників з управління, головним чином клерків без завдань, щоб охороняти двері. На щастя, двері були товсті, і люди зовні не чули звуків зсередини. Але Цзян Чао не знав, чому саме він думав про таке. Йому здавалося, що щось, що потрібно зберегти в секреті, ось-ось має статися.

Усі сиділи напружено і мовчали.

Лінь Чень підпирав одну сторону обличчя рукою і грався з паперовою склянкою води перед ним. Краєм ока він помітив, що Сін Цунлянь помахав йому сісти поруч.

Тим часом підліток тільки що закінчив дзвінок до рецепції готелю, все його обличчя було нахмурене.

«Капітане, ще щось потрібно зробити?»

«Що ти хочеш зробити?» — перепитав Сін Цунлянь.

«О, наприклад, проблема з системою відеоспостереження в школі? Може, потрібно полагодити їхній брандмауер і впіймати маленького хакера? Або дізнатися, який ідіот постив на форумі, щоб підставити А'Ченя!» — сказав Ван Чао, поглядаючи провокаційно на містера дворецького, який сидів на головному місці довгого столу. В кутиках його очей була видна гордість.