.Дорогою до Школи.

161 4 0
                                    

Я вирішила йти спокійно, тому що все одно знала що спізнюся.
Я всунула навушники вуха і почала слухати музику, але це тривало недовго, тому що : Я відчуваю сильний поштовх, мої ноги відриваються від землі, ія вже лежу на асфальті.
І тут я побачила що лежу не сама, а біля мене ще незнайомий хлопець валяєся.
Я швидко встала і побачила що у мене порвані джинси, я нахилилася і бачу що моє колінно кровоточить, боліло воно трохи але це іза падіння.
І тут я чую позаду себе голос:
- Вибач мені, я не хотів тебе зачепити, я просто дуже спішу, ну спішив док незбив зніг тебе!
Я бачу що зі мною говорить той самий хлопець, в тут я не витримала:
- Придурок! Дивися куди летиш! Ане літаючи у хмарах збиваєш невиних людей! ...
- Навіщо ти на мене кричиш?
Хіба я спеціально? Яж вибачився, чити хочеш щоб я став перед тобою на коліна?
- Так хочу! Нужбо, давай! Я чекаю!
- Оууу...лялечко! А не забагато ти хочеш?
- ЛЯЛЕЧКО??? Ніяка я тобі не лялечка придурок недоробленний, вали звідси..!!
- Вауу.. ви подивіться на неї яка вона зла, спокуха мала. Тай доречі я не придурок недороблений, ай ДІН... і можеш не хвилюватися я вже йду, приємно було познайомитися мала..!
- Аааа... :І тут я не встигла сказати і слово, як він пішов.
Я зла на нього, і дуже зла, думаю що вже ніколи його не побачу. Думаючи про це я не помітила як прийшла вже до школи..

Таємниця...Where stories live. Discover now