Швидше Вітру. Три Шляхи Полум'я

Моя сила - це мій страх

- Аааа, ти..ти хто такий? - закричала я, коли зайшла до ванної кімнати, і побачила, як той самий привид стояв і ніби щось роздивсявся у дзеркалі, та його там видно не було, на що там дивитись, він і сам перелякався коли я неочікувано закричала

- Тихо, тихо, не кричи так - почав заспокойовати мене, і підлітав блище, та я зупинила його рукою - Вибач, я правда не хотів налякати тебе, просто, ти єдина хто мене бачить, а за декілька сторіччь в цій школі стало дуже самотньо ось я і вирішив познайомитись з тобою- опустивши голову, сумним голосом заговорив привид, а мені самій незручно стало, що так повелась із ним, він же нічого поганого не хотів мені зробити

- Та нічого, просто не очікувала когось тут побачити - з посмішкою продовжила я, щоб хоч якось розрядити обстановку - А як тебе звати? - вирішила запитати я коли підійшла до невеликої тумбочки і сіла на неї очікуючи відповідь, та привид лиш сумними очима оглянув на мене

- Я..Я Не пам'ятаю, свого справжнього імені - сумним голосом промовив той - Та можеш називати мене Зак - швидко проговоривши посміхнувся хлопець, потрібно буде дізнатись щось про нього більше, але пізніше

- Приємно познайомитись, а я Анюта, давай дружити - промовила я з посмішкою і на автоматі простягнула руку для пожаття, який в мене і в нього був шок, коли я змогла відчути його руку, щоо я не лише бачу привидів, а й можу відчувати їх. Та що зі мною не так. Ось що означає коли кажуть, що дівчина - загадка, це точно про мене.
Ми хвилину просто стояли, поки повну тишу не зруйнував, якийсь звук, і цей звук доносився з мого живота. Зак засміявся, а я лише поклала руку на живіт, сподіваючись, що це зупинить звук. Ага, щоб так і було, та ніколи.

- А коли тут, дають їстоньки? - запитала я в Зака, розуміючи, що вже давно не їла, і взагалі, як могла ввесь цей час рухатись, адже через таку слабкість, взагалі  встати не змогла б. А ось і пояснення, магія. Легке слово, яке зможе відповісти на усі запитання.

- Обід буде через, 20 хв, в їдальні, доречі сьогодні поварі дуже злі, тому краще не замовляй у них зелений суп - підозріло нахилився до мене блище, ніби хтось ще окрім мене його може тут почути, і промовив - Я бачив з чого вони його готували, і краще тобі не знати, що це були за спеції - ще й скривився так майстерно, комік, хах.

Зак ще посидів трішки і я попросила, щоб той пішов,  не підглядав, коли я буду приймати ванну. На що той демонстративно, закотив очі, і хмикнув, мов що я там не бачив, та засміявчишись, зник. Хмм, не буду думати про те, що він мав на увазі. Та напустивши повну ванну гарячої води, з радістю залізла в середину. Боже, який релакс. Як я давно про це мріяла, ці дні були занадто насичиними. Я зрозуміла, що маю велику силу, та не зрозуміла звідки вона могла взятись. Ще раз переконуюсь, що потрібно буде зайти до бібліотеки. Та ще добре що в мене не будо сусіда по кімнаті, я звісно не проти завести подругу, та все ж таки більше полюбляю самостійність в цьому плані та спокій.
Поніжившись в ванній ще кілька хвилин, вирішила привести себе в порядок та відправитись на пошуки їжі, бо живіт не давав спокійно жити. Закутавшись в рушник я повернулась до кімнати, та згадала, що зовсім не встигла взяти свій одяг, мене ж не попередили про переїзд. Я в надії підійшла до шкафа і відкрила його, пустотааа.. посмішка так і поплила вниз. Я ж не піду на обід в одному рушнику, хоча це був би повний фурор. Так, як там, в тих книжках було про чарівні шафи, може в мене такий, що ж спробуємо, потираючи руки, я уже уявляла детально свій наряд. Через хвилинку, я знову відкрила шкаф, а там було гарно складене все моє замовлення. УРА, я ледве не стрибала на місці від радості, адже в моїх руках, було моє найулюбленіше плаття без рукавів  білого кольору, з таким же середнім пояском коричневого кольору спереду, довжиною воно було до коліна, не занадто коротке та не задовге. Одягнувши його, натянула капронки, зима, як не як, та наверх джинсового піджака, образ вирішила підкреслити не босоніжками, а кедами також білого кольору з вишивкою з боку, куди ж без цього. Образ доповнила своїми новими браслетами, та невеликими стрічками які пов'язала на руку. Що ж волосся я злегка підкрутила, так так, тут є фен, я також в шоці і останній штрих, легкий макіяж. Фух, готова. Покрутившись біля дзеркала впевнилась, що все пречудово, і вийшла з кімнати.