Швидше Вітру. Три Шляхи Полум'я

Дві сторони медалі

Я прокинулась від якогось шуму, і встала з ліжка в пошуках саме цього шуму. На годиннику було сьома година тому до пар був ще час. Підходячи блище до свого чудесного шкафа, шум збільшувався. Вдихнувши і видихнувши, для хоробрості, відкрила двері.

- Зак..якого..ти там робиш? - в шоці закричала я, дивлячись на чудову картину, як Зак намагається випутатись з мого ліфчика, хах, бачили б ще хтось його моську, коли він мене побачив

- Ахахааа, тобі що свого одягу мало - в істериці падала я, аж живіт болів від сміху - Хочеш, можу трусики в тон підібрати - не могла заспокоїтись я, на що Зак зупинився, з презирством глянув на мене і надув губки, образився.

- Взагаліто, я хотів одяг тобі підготувати, а потім запутався, а ти.. - ображеним голосом пробубнів той виходячи з шкафа, а тут я вже точно заспокоїлась, він ж хотів допомогти мені, а я повелась як свиня

- Зак, вибач - жалісно протягнула я, підходячи блище до нього, але той ще далі відлетів від мене - Ну, Зак, я ж не знала, не ображайся, прошу, ти ж мій єдиний друг - опустивши голову, і з сумною мімікою промовила я, на що Зак зупинився і обернувся

- Ти правда рахуєш мене своїм другом? - з дивним виразом обличчя промовив той

- Ну звісно - підтверджуючи свої слова промовила я і підійшла все ж таки блище, дивлячись в його очі, та він постійно відвертався - Що сталось Зак? - на повному серйозі промовила я

- Нічого - прошепотів той

- Зак за кого ти мене рахуєш, я все бачу, давай говори, що сталося - стоячи на своєму промовила я в очікуванні того що він скаже

- Просто, я не можу сказати всього, але і мовчати не можу, це руйнує мене і тебе - почав говорити привид, а я мовчки стояла і намагалась зрозуміти до чого він це все говорить - Анют, ти не звичайний маг, в тобі є і добро і зло, і тільки ти можеш обрати на якій із сторін ти будеш

- Скажи мені хто ти насправді, я ж розумію, що ти незвичайний привид, розкажи мені - спокійним голосом промовила я, дивлячись в його очі

- Зараз це не важливо - промовив той відвертаючи погляд в сторону

- А що зараз важливо - іронічно проговорила я складаючи руки на грудях

- Важливо те щоб ти хоча б один день побула на парах і НІЧОГО не накоїла - демонстативно повторив мої рухи і лукаво посміхнувся той. Це він так мову відводить, чи що - І ще одне, якого лихого ти взяла книгу по чорній магії і використовувала її на Марку - спонтанно закричав той, що я аж підскочила, оййой, зараз буде погано.
Я відійшла в сторону, і криво посміхнулась, ніби я не при ділах. Так стоп геть забула