Швидше Вітру. Три Шляхи Полум'я

Сусід чи помилка природи?

Сонце усердно намагалось пробитись крізь вікно і осліпити мене своїм світлом, яке змусило мене поморщитись. І чому тут немає як в казках, два хлопка долонями і штори закрили вікно..ехх. Хоча я і так ніби в затягнуту казку потрапила, про що ще можна говорити. Я ледве відкрила очі, і намагалась пригадати усе що сталось. Тепер я знаю як виглядають мої справжні батьки, і що вони не хотіли мені зла, але є одне но..навіщо Я була потрібна тому демону? І чому мама сказала, що прийняла його в сім'ю? Що ж там насправді сталось? І знову питання, питання...І ще раз питання. Як на екзамені якомусь, тільки відповіді доведеться шукати самій. Мені ніхто тут не допоможе. Ні на кого не можна покладатися, Зак, він допоможе але я не хочу його впутувати в це. Марк, продажна тварина, як я вже зрозуміла, Шон..його Я взагалі зрозуміти не можу. Я вміла розбиратись в людях, та цей фрукт, ну аж занадто дивний, і ще одне...куди він дівся. Я ж пам'ятаю, що знайшла його на підлозі в бібліотеці, і що він там робив поняття не маю. Схоже втік..ехх..ні грама вдячності в цьому світі, і рятуй його п'яту точку після цього.

Я піднялась з ліжка і взявши великий ванний рушник, змінний одяг і різні дрібнички, направилась у ванну кімнату. Підійшовши блище я почула дивні звуки які доносились звідти. Це трішки насторожило. І що це було? Я тихо переступала з ноги на ногу, спокійно відчинила двері. Слава Богу, ті не рипіли. Простягнула ліву руку, нащупуючи біля стіни найпотрібнішу річ в цій ситуації - швабру, ну принаймні схожість була, довга палка, яка і була мені потрібна. Схопивши її притулила до себе. Ну що, в бій!!!

З такими думками я швидко відкрила двері і з криками ' Пішов геть, гад не чистий ', залетіла в кімнату і різко зупинилася широко відкривши рот

- Що за..?- далі слів не вистачило, не знаю, що це за відчуття, чи злість, чи сміх, чи обурення, але дивитись на картину коли в твоїй ванній сидить шокований хлопець і прикривається руками, і з квадратними очима мовчки дивиться на сонну, потріпану дівчину зі шваброю в руках, тобто мене прекрасну. Мдааа...кіна не буде...

- Кхм..Я взагалі то вже чистий - промямлив той, дивлячись мені в очі, а я ніби відмерла від його голосу..цей тембр, від якого мурашки по шкірі бігли табунами

- Ти хто такий? І якого біса ти робиш в моїй ванній?- серйозним голосом промовила я, тим самим розглядаючи незнайомця, дивно раніше я його не бачила.