Ромашковий чай

Частина 8

Я впала прямо під чиїмись ногами.
І скажіть мені, в кого найгірша карма на світі? Звичайно ж у мене!
Я підвелась і побачила Олега з тою самою дівчиною, що гуляв вчора. Вона була дуже гарна, як на мене. Біле волосся спадало на плечі, а її очі були світло-голубого кольору. Зовсім як у нього. Вона була одягнена в звичайні легінси, чорний светр і супер модні білі кросівки. І, о диво! Вони були зовсім чистими! І як можна бути такою аккуратною! Якби тут була моя маман, то сказала: «Он дивись, як людські діти вміють нормально ходити і не замурзувати взуття!»
Я поволі підвелася за допомогою дівчини і змогла подивитись і їй і Олегу в очі при всьому рості. Мені було соромно. Авжеж, я повністю була заляпана грязюкою, і моя червона курточка стала схожа на коричневу. Незважаючи на такий вигляд, у мене всередині все кипіло через те дівчисько. Оце так!!! Дожилися, як каже мій татко. Хоч як я цього не хотіла, та ревність в мені просто вибухала. Олег хотів був щось сказати, та я просто побігла світ за очі.
Мені було так гнітюче-соромно. І можливо не від того падіння, а від того, що я вкотре втікаю від нього, як якесь налякане дівчисько. Мені на мить здалося, що вони двоє якось дивно на мене глянули. Хоч та дівчина допомогла мені навіть підвестися(!)
Я швидко прийшла додому, і, на щастя, старші уже пішли на роботу, а малий - у садок, тож я змогла ні від кого не ховаючись вкотре виплакатись.
Я не схотіла іти в школу, тим більше, що вжу пропустила перших 4 уроки. Взяла улюблене полуничне варення, чай і рушила до вітальні, де просто дивилась телевізор, ні про що не думаючи. Не зчулася, як і заснула..
Як же добре відчувати себе вільною!