Ну ось і наступив нарешті мій 15-тий день народження. До того я всім говорила, що мені уже 15, напевно, щоб здаватись дорослішою. Але я без того стала дорослою. Я змогла перебороти деякі труднощі і зрозуміла, що для мене є щастям. Щастя - це коли ти маєш здорову і міцну сім'ю; коли любиш ти і люблять тебе; коли в тебе є найвірніша подруга, і вона теж щаслива; коли ти можеш нормально ходити після тяжкої операції; коли в школі тебе вважають не невдахою, а героєм; коли запеклий ворог попросив у тебе пробачення; коли улюблену вчительку підвищили до звання директора, і ще багато речей, які я тут не перерахувала. Можу сказати лиш одне: щастя ми створюємо своїми руками, і воно буде таким, яким ми захочемо. Для цього треба хоча би віра в себе і трішки зусиль.
***
- Всі скажіть «си-и-ир!», - мама клацнула на кнопку затвору фотоапарату і поспішила стати до нас.
Раптом над нами пролетів величезний джміль і Тоша різко підстрибнув і почав дзижчати, як справжнісінька комаха. Всі щиро засміялися. В той момент пролунав звук «Клац!».
На фотографії всі нарешті були щасливими: Сашка, яка ховалася за спину Сергія, бо боялася джмелів, наче вогню; Тошка, який став у позі комахи і розправив свої «крила», зчепивши зуби; Марина Василівна, яка стояла біля мами з татом і трималася за живіт від сміху; я з Олегом, що тримав мене за руку і показував пальцем кудись у небо.
А збоку на столі виднівся кувшин, наповнений ромашковим чаєм..
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ромашковий чай
HorrorІсторія 15-річної школярки, яка все своє життя прото мріє. Вона любить дощ, осінній вітер і нічні думки, обожнює ромашковий чай. Має вірну подругу Сашу, яка постійно допомагає їй. В класі всі вважають її дивною. Та що ж станеться з героїнею, коли во...
