Твоя усмішка покорила мене

З білої полоси на чорну

6 місяців тому...

-Мам,ну я не хочу з вами їхати,так багато роботи,через вас скоро я без роботи лишусь,а ти знаєш як її важко найти в нашому місті.
-Ти диви на неї,я сказала поїдеш і це не обговорюється,ти маєш брата свого підтримати в нього ж цукровий діабет,хочеш щоб знову піднявся цукор.
-Не підніметься,я йому пообіцяла,що в інший раз поїду.
-Ну добре,що хочеш роби.
-Дякую тобі,дуже люблю тебе.
-Ну добре,завтра приїдемо тільки вечером,тому нас не чекай.
-Ок
І так,трохи про мою сім'ю.Вона в мене дуже дружня,я просто їх обожнюю.Вона складається з моїх батьків, старшого брата,який зараз закордоном і молодшого брата якого я просто обожнюю,навіть не знаю якби я без нього була.
Сьогодні я дуже рано проснулась і вже ні одної душі не було дома.Але від самого ранку мене всередині дещо гнітить, погане передчуття,якби не однин звінок...
-Алло,мам,як доїхали?
-Доброго дня,вас турбує фельдшер швидкої допомоги,я б хотів вам повідомити,що сталась аварія і ваші батьки...
-Ні,нііііі!!!!!!
-Загинули,нам дуже жаль
-Щоо!!!!?? Ви напевно так шуткуєте??? Я хіба не права!!!?
-Пробачте,але це правда
-А мій брат!?Де він!!!??
-Ми робимо все,що можемо,у нього зараз дуже важкий стан.
-Скажіть адрес
-"адрес"
Навіть не можу повірити,пустота в душі,мої батьки...їх вже нема😢 Як далі жити!?Сенс жити хіба є??Стоп!Ці думки геть в тебе є ще два брати,які завжди підтримують..Але мені страшно дуже страшно...

Пройшов 1 місяць...

Ну що ж,зараз дуже важко про це говорити...Батьки загинули,а брат в комі...Ця депресія,відчай мене просто вбиває,з кожним днем я боюсь втратити ще одну людину.Надіюсь він буде завжди зі мною і не залише ...

Пройшло 5 місяців..

Найгірше почути те,що в твого брата починається відмирання мозку,я боюсь....
-Вам далі не можна з цим тягти,в нього відмер мозок,йому не поможеш, вже запізно..
-Ні,він ще живий, подивіться він далі дихає...Він не помер,він не може мене покинути!!!!!
-Нажаль ми довго за нього боролись,але цукровий діабет давав ще більш гірші результати,він його з'їдав.Підпишіть заяву,щоб виключили апарат дихання.
-Нуу добре,але залиште мене на кілька хвилин.Сонечко моє пробач мене,я і далі тебе буду любити,ніколи не забуду,я все зроблю, щоб моє життя стало краще я кожного дня буду боротись заради тебе і батьків....Прощавай!!!..