Твоя усмішка покорила мене

Я повернулась...

Ярке світло..біль..звуки швидкої..тільки це я чула,але чому не можу відчути нічого..хочу проснутись..чую голос Техьона.Що сталось!!!?

Техьон..

-Чонгук,візьми ж трубку

-Алло

-Нарешті

-Чому так пізно?Завтра ж рано вставати!

-Т/и!!!!!-закричав я її ім'я

-Що сталось?

-Ми з нею посварились,ну і потім..потім-я вже не витримував і просто заплакав-вон..на пере..реходила дорогу..

-Щооо!!!Я їду

Я..як . Як без неї.Що ж я наробив?Чому саме так???!...

4 роки пройшло...

Чонгук...

-Вже 4 роки пройшло,а Т/и далі в комі.Лікарі пояснили тим, що була сильна травма голови при ударі машиною,але також те,що в неї була душевна травма,багато гематом..Жахливо просто!!Той день нам запам'ятається назавжди.Як мені в ночі Техьон позвонив.Це був для всіх шок,шок з якого я ще не можу вибратись.
Я дуже за нею скучаю,хочу знову чути її голос,сміх,ту радість в очах,ті очі прекрасні.Я 4 роки це вже не бачу і боюсь,що вже не побачу ніколи.Я зрозумів,вже тепер,що..що я дуже її люблю,хоч і вона зустрічалась з Техьоном,навіть зараз вона лежить нерухомо..але я б так вічність чекав..Значить,от таке справжнє кохання?
Ви напевно подумали,чому я сказав,що вона зустрічалась з Техьоном?Мені навіть соромно казати,але він навіть не витримав 2 роки,як знайшов іншу дівчину.Як його любила Т/и,а він так  з нею поступив.Так,він приходив..але потім..потім все змінилося..

Від імені автора..

Чонгук і далі сидів коло Т/и,тримаючи і цілуючи руку.Опустивши голову він далі надіється побачити як вона проснеться і він візьме її у свої обійми..та що казати..це бажання він чекає уже 4 роки.
Все пропахло лікарствами,але відчутно також легкий запах квітів,які кожного дня приносять хлопці з Сольхьон..
-Т/и,тобі знову заспівати?Хочеш?Та звичайно,це тебе більше заспокоює.

І заспівав знову ніжний,прекрасний голос,яке б хотілось чути все життя
Т/и,просинайся!!!Ти маєш вийти і відчути цей голос не у сні,ти маєш боротись!!Ти маєш боротись заради друзів!!

Чонгук перестав співати.Чому?Він дещо відчув.Стиснуту  руку ніжною долоньою своєї коханої.Він ще не міг прийти до себе,але таки побіг за лікарями щоб оповістити стан Т/и!!-Вона прийшла до себе!!-з криками він бігав по лікарні.
Повернувшись до палати з лікарями,він побачив її прекрасні очі і ледве натянуту усмішку.
Одне слово:"Нарешті"!! І перші слова:"Чонгук".
Радість його переповнювала,одна по одній сльозинці потекли по його білосніжній шкірі.

-Я повернулась..