Техьон...
Зараз я в парку, нарешті трохи відпочину і прийду до себе,а то хлопці надоїли,завжди підколюють мене згадуючи ту дівчину.Вже годину сижу в парку і далі злість мною керує..Так хочу її забути!! Але не можу,мені згадуються її великі сірі очі...Охх,за довгий час мені так сподобалась дівчина..Що вона зі мною творить?Але тут хтось має вивести мене зі своїх думок!!ВЖЕ ТАК ВСІ НАДОЇЛИ!!!!
-Прийом прийом, визиває Земля!!-каже вона
-Щоо??!Що тобі треба!?-кажу я
-Я вопше то дещо хотіла запитати-сказала вона
-Нууу,дуже уважно слухаю- швидше би відстала...Що це з нею,так дивиться... В неї з головою все нормально?? Нервує тільки!!!Треба її з трансу вже вивести.
-Ауууу,ти що застигла?Чого так дивишся? Маньячка якась?Що треба?-кажу я
-Щоо?Ааа,точно я заблукала,не можу зрозуміти в яку сторону йти.Поможіть будь ласка.-сказала вона.Ну і що мені робити,ну ок відведу тільки би відстала.
-Ну ок,який адрес??
-"адрес"
Я піднімаюсь з лавочки і тут бачу її лице,це та дівчина.О ГОСПОДИ!!!Я аж викрикнув.-ТИИИИИ!!!?
-Що я?Ти мене знаєш?
І що ж сказати!!!
-Та нічого, просто з однією знайомою переплутав,пробач,що напугав.
-ТА В МЕНЕ ЧУТЬ СЕРЦЕ НЕ СТАЛО!!!!Дивний ти якийсь!!Ми вже йдем 20хв,а я ще досі в шоці!!Тільки дивлюсь на неї,навіть не віриться,що я зустрів її.Треба заспокоїтись.. І про щось поговорити,а то за цей час ніхто слова не сказав.Вже хочу починати розмову,але видно вона за мене швидше думає ,і говорить:
-Ми що у мовчанку граємо?Хоть скажи як тебе звати?
Я не можу сказати своє ім'я,бо всяке може статись.На другий раз точно скажу.
-Мене звати Ванн Гог!!
-Ти шутиш!?Вирішив попрікалуватись?
-Звичайно!!!
-Да от це прикаліст,тоді мене звати Єлизавета 2
-Ахаха,ну добре скажу.Мене звати...а от це секрет!!
-Як хочеш,тоді я своє не скажу"придурок'-каже тихо вона.Думала,що я нічого не почув,але краще промовчу,не хочу сваритись.
-Що що?
-Кажу,прийшли вже, дякую,що провів.
-Нема за що,був дуже радий знайомству.
-Ахах,та я також.Нажаль наше знайомство не вдалося.Моч провина.Який Ванн Гог?Не міг щось інше придумати?Надіюсь знову зустрінемось,після цього я її точно не забуду...Але я їй дуже вдячний,що скрасила цей жахливий день.Хоть виглядало так,що ми з думки тільки вийшли...Тааа,веселе життя..
ВИ ЧИТАЄТЕ
Твоя усмішка покорила мене
RomansaЖиття-це складна штука,завжди стикаєшся з різними проблеми,коли втрачаєш рідних людей..Але чи можна довіритися іншій людині,яку мало знаєш?Чи можна покохати?