Твоя усмішка покорила мене

Більше сил нема

-Чонгук, почекай хвилинку

-Ок

-Алло,Вік

-Т/и!!!!!!
Вона просто ридала,не могла ні слова нормально вимовити.Я зрозуміла що щось тут не так.

-Заспокойся і все мені розкажи.

-Т/и...Анд...рій помер

Таке відчуття,що світ зупинився..Пустота,біль, розчарування..Якби тобі ніж у серце із всією гостротою вдарили.У голові все перемішалось..важко дихати не хватає повітря...

-Т/и!!!Ти мене чуєш!?Хочу тільки сказати,я розумію скільки в тебе роботи ще й дорого добиратись, тому не приїжай.Це несподівано сталось.Він передав,що дуже тебе любить..
В мене вже сил нема триматись,ноги підкошуються і кажуть здайся.І я здалась...Я чую як сльоза одна за одною стікає по моєму обличчю...

Чонгук...

Коли Т/и взяла слухавку,то її обличчя зразу змінилось.Вона була як статуя,потім вона впала і була просто в ступорі.Я зразу почув щось не добре і тому взяв її телефон

-Алло

-Алло Техьон це ти!?

-Ні це Чонгук

-Чонгук,як там Т/и?!

-Вона не приходить до себе,вона у ступорі.Що таке сталось?

-Андрій...
Я зразу зрозумів,О Господи!!Все ж було добре

-Прийми мої співчуття,мені дуже жалко

-Дуже вдячна,попіклуйтесь про неї,я дуже прошу.Вона багато пережила я боюсь щоб з нею нічого не сталось

-Я обіцяю...

-Я через кілька днів позвоню.Дякую!!!

-Ок

Я дивився на  на неї,вона була повністю розбита.В неї навіть не було сил піднятись тому я вирішив понести її на руках.Коли я зайшов в гримерку на нас всі звернули увагу

-Чонгук,що таке?-запитав Техьон

-Віка звонила...і... Андрій...

-О Боже!!!!-проговорила Сольхьон

-Т/и не може прийти до себе

-Сонце моє,подивись на мене-сказав Техьон,але вона ніяк не реагувала.В неї тільки текли сльози з її прекрасних очей

-Т/и...

-Відвезіть мене додому..

-Добре
Ми всі з Т/и поїхали,бо боїмось за неї,а може й правда вона зможе щось собі зробити
Коли приїхали додому,вона зразу пішла до себе у кімнату

-Т/и,може краще піти з тобою?-запитала Сольхьон

-Залиште мене,я хочу сама побути!!

Ми кожної пів години до неї заходили і таке відчуття,що вона цілу ніч не заворушилась так і сиділа в ступорі..

-Т/и,поїду трохи-каже Джин

-Залиш мене,не хочу їсти

Техьон...

Я зараз шокований,але як там Т/и?Вона розбита повністю.Дивишся на неї і хочеться просто плакати.Це найгірше в світі втрата рідних..в неї більше нікого нема...але найголовніше ми є,ми для неї підтримкою будем.

Точно!!!Лист...може він їй поможе все це пережити

-Т/и..

-Я ж сказала залишити мене в спокої!!!-перейшла вона на крик

-Я хотів тільки передати це

-Це що?

-Від Андрія

-Щооо!!?

-Він просив це передати після його смерті..Я зараз піду не біду мішати

....

Коли Техьон дав лист,мені стало ще гірше,та й правда таке відчуття,що мене просто розчавили..сил нема..Андрій...

Лист...

Моє сонце..моя квіточка..моє життя..моя радість.Я хотів..