Твоя усмішка покорила мене

Ненормальний

Ну що ж,я вже заселилась в готель...нарешті. Добре, що в мене є заощадження,деякий час зможу прожити в Сеулі.Але ж я не залишусь назавжди в готелі, треба знайти житло ще й роботу,не буду ж без діла ходити кожен Божий день..Вам цікаво яка в мене спеціальність?Зараз розкажу...

Я по спеціальності візажист.Ще в Україні після школи я пішла на курси, в цьому мене дуже підтримали батьки,вони завжди казали:"Що тобі подобається,до чого серце лежить,то й то роби".Якраз завдяки таким словам я стала сильнішою,дуже багато було випробувань але я їх долала.Все завдяки батькам...

Так зараз сижу в інтернеті і дивлюсь в яких компаніях є вільні місця.Ооо ти диви,як поталанило в кілька компаній треба візажиста,а саме в:JYP Entertainment,YG Entertainment і BIGHIT Entertainment.Ну що ж подаю заявку.Хоть би в якусь компанію взяли.Як кажуть:"Надія вмирає останньою!!!".Мені всерівно з ким працювати, найголовніше гроші получити,а мені вони дуже потрібні.Треба тільки трошки почекати...Надіюсь мені терпіння хватить.А зараз гуляти по Сеулу...Маю все роздивитися.

Пройшло дві години..

Ну скажіть це нормально заблукати!!Як це мені так вдається?Вже стає темніше й темніше,ну що ж робити?Не буду ж я кликати на допомогу!?Ще й людей так мало ходить...Стоп!Ооо якийсь хлопець сидить,надіюсь він поможе...Нууу підхожу до нього,а він весь в чорному ще й лице прикрите маскою,вопше нічого не можна роздивитися...Підхожу до нього,а він мене не помічає,треба вже вивести його з цього трансу.

Привіт,можна тебе дещо попросити?-сказала я-круто ще й починають мене ігнорити він якийсь глухий чи що!?
-Прийом прийом,визиває Земля!-знову сказала я.
Щоо?Що тобі треба?-сказав він.

Уффф,нервує,що за люди, повагу хоть би мав.Так Т/и,не треба сваритись в перший день,треба бути дуже хорошою і милою дівчинкою.
-Я вопше то хотіла дещо запитати-сказала я.
Нуууу,дуже уважно слухаю-з сарказмом сказав він.

Такий знайомий голос хлопця,де ж я його чула,згадуй Т/и згадуй...

-Ауууу,ти що застигла?Чого так дивишся?Маньячка якась?Що треба?-каже він
-Щоо?Ааа,точно,я заблукала,не можу зрозуміти в яку саме сторону йти.Поможіть будь ласка-сказала я.
-Ну ок,яка вулиця?-каже він.
-"адрес"
Тут він починає підніматися з лавочки і викрикує:
-Тиииии!!!?
-Що я?Ти мене знаєш?
-Та нічого,просто з однією знайомою переплутав.Пробач,якщо напугав..
-Та в мене чуть серце не вискочила!!Дивний ти якийсь..!

Вопше ненормальний,напугав чуть не до смерті!!Фух,серце чуть не стало... Навіщо так викрикувати!!?
Ми йшли і мовчали 20 хв,але його дивна поведінка мене вбивала,так дивитись,що дівчини ніколи не бачив?Хоть би незамітно це робив!Уффф,нервує тільки.Ну що ж робити,треба комусь почати розмову і як завжди хто це має робити? Звичайно я.
-Ми що в мовчанку граємо?Хоть скажи як тебе звати?-сказала я.
-Ну ок, мене звати Ванн Гог!!-каже він.
-Ти шутиш? Вирішив попрікалуватись?-кажу я.
-Звичайно!!
-Дааа,от це прикаліст,тоді мене звати Єлизавета 2.
- Ахах.Ну добре добре, скажу.Мене звати...а от це секрет..-каже він.
-Ну як хочеш,тоді я і своє не скажу, "придурок"-дуже тихо я сказала.
-Що що?
-Кажу, вже прийшли, дякую що провів!!
-Нема за що,був дуже радий знайомству- говорить він.
-Ахаха,я також.

Що за людина така, навіть не можна нормально поговорити.Правда якийсь ненормальний, вопше з головою не дружить чи що?Надіюсь ніколи не зустрінемось...Хммм,але чому такий знайомий голос,дуже цікаво, де я його чула?..