Твоя усмішка покорила мене

Неприємна ситуація

Уффф,знову рано вставати,як це надоїло!Хоть би ще трошки дав цей будильник поніжитись в ліжку.Кожного Божого дня я маю вставати в 5:00 ранку.Це нормально!?Я вже пожаліла що на таку роботу пішла,але рятує тільки одне..гроші,навіть дуже хороші гроші,хоть якось можу прожити в цьому світі.

Ви можливо думаєте,"чи я спілкуємось з своїм братом? Звичайно спілкуємося,як без свого рідного братика,дуже скучила за ним.Сказав,що коли вже не буде  роботи,то приїде до мене.. пошвидше.

Сьогодні просто чудовий день.Сольхьон мені все розказала все,що їх зв'язує з Намджуном.Видно,що вона смутилась коли я її про все розпитувала.Ви б бачили їх,так мило дивляться.
І тут почалось,вона почала розпитувати про Техьона,я зразу почервоніла.Ну що ж робити треба все розказати:

-Знаєш по Техьону це дуже видно і ще й коли поцілував тебе.В нього на тебе є дуже великі плани.

-Знаєш,я навіть не знаю.Я..ну..я просто не знаю,як себе поводити, він мене дуже смутив.Я не можу..я хочу..Уффф.

-Оуууу,Т/и.Та ти закохалася

-Що?!Та ні,чому ти так думаєш?

-Ти думаєш зараз по тобі це не видно.Коли ти розказувала про нього в тебе світилися очі, усмішка на 32 зуби.В мене такий самий вигляд був коли я розказувала про Намджун.

-Ніі,він мені не подобається,просто друг і все.

-Точно? Розумієш,ти сама не хочеш цього признавати,зараз в тебе буря всередині,ти тікаєш від цього.

-Не знаю,може я і правда  не хочу цього всього признавати.Мрже я боюсь,к може я і йому не подобаюсь.Думаю він мене як сестрою вважає.Я не хочу зараз на цьому зосереджуватися, найкраще зараз розібратись в собі

-Не хвилюйся все буде добре.А от і хлопці приїхали.Йдеш?

-Іду іду

Фух,що це зі мною? Всередині все болить,просто розривається .А коли хлопці зайшли,ще гірше стало.Чому він так дивиться?Чому?Справді найкраще рішення буде,трохи скоротити наше спілкування.
Всі пішли на обід а я залишилась, апетит пропав,хоть сьогодні хороший день але..Але мої думки хтось перервав коли хтось стукав в двері.

-Заходьте
І тут зайшов Чонгук з підносом їди,була шокована.

Я бачив,що ти з нами не пішла їсти от і хотів принести їду тобі

-Дуже дякую,що приніс але кусок в горло не лізе.

-Як так.Тебе щось тривожить?

-Ні, все добре

-А мені здається,що щось тривожить,розкажеш?
Ну чому він це питає?Я ж не розкажу про Техьону,придумала.

-Та я просто за братом дуже скучаю, хочу щоб приїхав.

-Т/и,я тебе розумію,я також нечасто бачив своїх батьків, звичайно ти завжди будеш скучати але ти привикнеш,треба тільки для цього час.

-Чонгук, дякую тобі за підтримку-обійнявши я його це сказала.

-А зараз треба хоть трохи поїсти.

-Ну я не хочу

-Хочеш,щоб я тебе годував з ложки.

-Тільки попробуй!

-Попробую
Не знаю,як це в нього получилось,але таки в мене він впихнув їду.Почали кидатись їдою в один одного.Коли він давав мені останню ложку супа зайшов Техьон.Як стидно було,видно що злість його переповнювала.

-Ой пробачте,що вам помішав-вийшовши він дуже сильно гримнув дверима.

-Техьон!!-кличе його Чонгук

-Дааа,неприємна ситуація вийшла.

-Т/и,я вже йду,а ти поїж.Зрозуміло?

-Добре, дякую тобі дуже.

Техьон..
Де ж Чонгук дівся,пішов з підносом кудись.Може до..ні ні..це не можливо.Може в гримерці є.Хмм,за дверима чую сміх,хто ж то може бути.Ввійшовши я побачив,як Чонгук годує Т/и!!Так заспокойся!

-Ой,пробате я напевно помішав-вийшовши звідти я гримнув дверима.
Що це тільки що було,мене ігнорує а до нього сміється,як так.

-Техьон!!!-кличе мене Чонгук

-Що ти з мене хочеш?

-Ти не правильно подумав.

-А що мав думати?Кажи!?Скажи правду,тобі Т/и подобається?

-Я..я

-Понятно все,значить...Як я міг це незамітити.Видно сліпим був.

-Техьон..

-Залиш мене...я хочу побути один.