10 глава

398 34 3
                                    

Прокинулась я в кімнаті. Вона була вся чорна. Чорні обої, чорна підлога і навіть чорна стеля. Всі меблі теж були чорні, і тільки ліжко в якому я проснулась біле. Стоп. А де Єгор? Я так розумію що вчора я заснула на криші і він приніс мене сюди. Хмм... Зараз ніч чи день?  Я підійшла до чорних штор і відтянула їх від вікна. Сонце зразу попалп мені в очі і я зажмурилась. Таак. Зараз світанок, тому треба йти вмиватись і шукати Єгора. І тут мене ззаду обняли за талію, а на плече ліг щетинистий підборідок. Єгоор...
- Доброго ранку моя принцесса- сказав хриплим голосом Єгор..
- Добрий ранок мій монстр- сказала я усміхаючись.
- Нє ну шо зразу монстр? - сказав Єгор і почав сміятись.
- Та я люблячи. - прошептала я і повернулась до нього лицем. Я поцілувала його в щоку і вибралась з тепленьких обіймів.
- Втікаєш від мене? - запитав серйозним голосом Єгор дивлячись у вікно,  але я знала що він усміхається. Тепер я підійшла ззаду і обняла його, але так як він вищий за мене то я поклала голову на його спину. Я почала водити руками по його пресу.
- Куди ж я від тебе втечу? - спитала я усміхаючись. Він різко повернувся до мене і посадив мене на підвіконня встав між моїми ногами. Я поклала руки на його шию а ноги спліла на пресі. Він обняв мене і почав цілувати. Ми цілувались хвилин 5. А потім я поклала голову на його груди і ми просто так сиділи обіймаючись. Ну як сиділи?  Я сиділа а він стояв біля мене😂.
- Треба йти вмиватись і повертатись додому. - сказала я.
- Даа... - відповіла ця блондиняча морда.
- Що?? - запитав він. Так він що читає мої думки?
- Ти читаєш мої думки? - запитала я а він мовчить. Мовчиш значить... Точно!  Розкажу анекдот і він зарже!  Єгоор колобок повісився. Бля шось він не рже. Ой всьо. І тут він заржав.
- АГАА... Ти все таки читаєш мої думки!  От білобриса морда!  Не соромно? - почала я ржати.
- Ну добре- добре я не буду читати твої думки- казав він сміючись. Я злізла з вікна і пішла вмиватись. Я вмилась і вийшла в кімнату а там стояв Єгор з млинцями... Ооу як це мило.
- Ти вмієш готувати? - запитала я.
- Ні але в замку є людина яка вміє. - сказав він.
- Ой міг би й збрехати. 😂😂😂
- Їж давай чудо моє. Бо ми маєм повертатись в місто. - я чмокнула його в губи і сіла їсти.
- А ти вже поїв? - запитала я .
- Так малеча не переживай поїв я . - він усміхнувся. Бліін... Він такий милий. Тим часом я доїла і всі мої губи були в шоколаді який був на млинцях. Я підійшла до Єгора і поцілувавла. Він зїв весь шоколад з моїх губ.. Я відірвалась від нього.
- Ну що йдем додому? - я.
- Біжим- Єгор. Ми вийшли з замку. Він взяв мою руку і ми побігли. Ми знову хвилин 5 летіли і ось ми під моєю квартирою. Хм... А чому двері відкриті?

Привіт гайс)  Сьогодні ввечері буде ще одна глава. 😍
                                               Ваша Лі) 😘

Будь моєю🥀🖤 Як кохає вампірWhere stories live. Discover now