Будь моєю🥀🖤 Як кохає вампір

7 глава

Єгор пішов 2 години назад , я я все так же сижу на підлозі плачу... Сили вже не має тому я так і заснула на підлозі, не взмозі дійти до дивану..

Проснулась я на ліжку... Стоп!  Але ж я вчора заснула на підлозі... І на мені велика футболка... Не моя... Але ж я була вчора в шортах і майці... З кухні пахло млинцями. Єгор.... Він тут я відчуваю...
Я пішла на кухню там за плитою стояв Єгор...
- Добрий ранок.... Я вже йду... Вибач що прийшов я просто не міг залишити тебе в такому стані. - говорив Єгор не повертаючись ,сонним голосом... Він не спав всю ніч... Так зараз саме час вирішити... Прогнати його чи обійняти і попросити залишитись.... З однієї сторони він старий і монстр.... Але з другої... Я люблю його, він врятував маму, і з ним я буду як за кам'яною стіною... Все я вирішила!  Я підійшла і обняла його з спини... Оо який в нього прееес,  він без футболки... Ось чия футболка не мені...
- Єгоор... Залишся будь ласка я не зможу без тебе... - сказала я а Єгор паходу афігєл😂😂😂
- Він повернувся до мене і обійняв мене за талію усміхаючись.
- Сідай за стіл зара будем їсти- сказав щасливий Єгор.. Блін як же класно бачити його таким щирим...
- Єгор давай поговорим... - сказала я
- Ну давай .
- Я хотіла запитати... Скільки тобі років? - запитала я і почервоніла.. Блін як стидно нашо я це питала. Єгор почав сміятись і сівши біля мене обняв
- Мені 225- сказав Єгор. ...
- Ого- сказала я... - І як ти з цим живеш?  Важко напевно.... - сказала я...
- Ну я вже привик але да це тяжко. Того що кожні 8 років треба переїжджати кудись або виходити тільки вночі ,шо я і буду робити через років так 5.- відповів він.
- А це обов'язково переїзджати або ховатись?
- Так бо люди начинають помічати що ти не старієш- заржав Єгор і подививс мені в очі.... Ооо ці два океани... Я просто течу...Блін я хочу його поцілувати...
- Так зроби це- різко відповів Єгор.
- Що? - ооо ні невже він читає думки....
- Так я читаю думки... - прошептав Єгор мені прямо в губи ще досі дивлячись прямо в очі.... І тут він поцілував мене... Таак як же довго я цього чекала... Блін його губи такі солодкі... Мммм... Через хвилин 5 він відірвався від мене а я відвела очі... Я почула з боку сміх.
- Ти ще щось хочеш спитати- сказав Єгор. І він не спитав а наче мене переконав.
- Нуу... Так? - сказала я невпевнено.
- Ну давай здивуй - усміхнувся Єгор.
- Я чула шо в вампірів холодна шкіра... А ти гарячий... Ну всмислі теплий- почала сміятись я а Єгор за мною.
- Оо так я гарячий- через сміх говорив Єгор- а якщо серйозно то просто я особливий.В моєму роду занадто багато різних істот... Якби тобі пояснити.... Мм... Мій рід появився ще в 9 столітті і в ньому були відьми, перевертні, вампіри чистокровні і нечистокровні і навіть гобліни... І ось в мені змішано все це... І там переважають теплокровні.... Ось якось так... - розказав Єгор.
- Ого... Це дуже цікаво.. А в день?  Як ти ходиш під сонцем?  Воно ж обпікає. - запитала я .
- Охх... Ти не сильно любопитна? Ну ок розкажу..
Весь секрет в моєму перстні- і він показав на мізинець з золоти перстнем на якому був синій камінь... Цей камінь як його очі...
- Ну все я дізналась майже все що хотіла... - сказала я і подумала.... Блін як же спитати в нього чи я йому подобаюсь?  Твою ж наліво... Він же ж думки читає... Єгор я тобі подобаюсь?
- Ти...

Ну як я і обіццяла глави майже кожен день)))

                           Ваша Лі) 😘