Будь моєю🥀🖤 Як кохає вампір

12 глава

Прокинулась я в теплих обіймах Єгора. Я подивилась на часи що були на стіні. Огоо вже 13:00. Нічого собі ми спим. Я повернулась лицем до Єгора і поцілувала, а він далі спить. Хоч на поцілунок відповів. Хмм напевно притворяється. А що ти скажеш на це?  Я сіла на його прес все ще будучи в обіймах. Я почала цілувати його шию. І тут одна секунда і я притиснута ним до ліжка.
- Кожен би ранок так просинатись. - сказав він цілуючи мене.
- А вже не ранок, вже обід- засміялась я.
- Та мені всеодно.. Головне що ти зі мною. - прошептав він.
- Вставай. Треба йти снідати. - сказала я. Єгор зліз з мене і пішов вмиватись в ванній в моїй кімнаті. Я пішла в душ в спільну ванну . Я стояла спокійно милась... І тут я почула вистріл... Він був в квартирі... Я одягнула халат на мокре тіло і побігла на звук. Це була спальня мами. Я вже майже добігла і побачила Єгора який щойно забіг в її кімнату. Я забігла туди і побачила маму яка стояла біля ліжка а з її плеча текла червона кров.
- Що сталось?  Ви запам'ятали обличчя?  Куди він дівся? - запитував Єгор підходячи до мами.
- Малишка принеси аптечку. - прошептав він мені. Я пішла по аптечку в ванну і почула розмову.
- Це був він? - запитав Єгор.
- Так... Її треба сховати. Він думав що я це вона... Йому треба вона... Єгор я тебе прошу заховай її. - мама.
Що?  Хто він?  Яка вона йому треба?  Що за чортівня?  Я зайшла в кімнату з аптечкою.
- Принеси пінцет. - Єгор. Я пішла по пінцет і знову чую розмову... Вони спеціально це?  Чи реально думають що я їх не чую.
-  Я думаю краще їй буде в замку... Перетвори її.. Тоді він їй не нашкодить.. - мама.
- Їй треба розказати... І побачим що вона вирішить... - Єгор.
Я прийшла з пінцетом. Єгор витягнув пулю з плеча мами пінцетом і рана зажила одразу ж.
- Єгор... Мене хочуть вбити? - я.
- Малишка ти не переживай... Поки ти зі мною тебе ніхто й пальцем не зачепить.. Я обіццяю.- Єгор.
- Дітки мені пора повертатись до замку. А чому все так швидко Єгор тобі зараз пояснить. Мені пора. Бувай. - сказала мама і поцілувавши мене в щоку зникла... Просто зникла...
- Єгор де вона? - я.
- Памятаєш я тобі розказував про дар який отримує вампір? - я кивнула- Так ось її дар це телепорт. - я просто дивилась офігівшими очима на Єгора.
- Ходімо на кухню поговоримо- Єгор. Ми прийшли на кухню і сіли за стіл один навпроти одного. Єгор взяв мої руки в свої.
-Настюш розумієш... На тебе полюють... Тебе хочуть вбити. Це через мене.. Я цілу сотню років не закохувався і немав нікого близького. І ось з'явилась ти... Саме важливе що є в моєму житті.. В мене є вороги які пообіцяли що знищать те що для мене важливо... Вони вбили мою маму і тата... І ось тепер хочуть тебе... Але можна все виправити... Ти маєш стати вампіром.. В тебе будуть дуже великі сили бо перетворю тебе я. А на вампіра вони не підуть... - Єгор.
- А знаєш?  Я згодна.. Я думала над тим щоб стати вампіром.. Тоді ми будемо разом на завжди... - прошептала я і пішла сіла до нього на руки стикаючись носом в його шию і вдихаючи рідний аромат...
- Моя дівчинка...  - прошептав Єгор гладячи мене по волоссі і поцілував у вісок. Тут він дістав щось з карману... Це був якийсь пакетик. Він дав мені його.
- Що це? - я.
- Це браслет з вербени... Ми зараз вирушимо до замку і він вбереже тебе від вампірів.. Надягни його коли ми прибудемо до замку.. Тоді тільки я зможу тебе чіпати, любий інший вампір буде обпікати руки доторкнувшись до тебе хоч пальцем... В мене немає такої реакції на вербену.. Це теж своєрідний дар.. Бо я єдиний вампір який контактує з вербеною. - Єгор.
- Добре я надягну. - я.
- Малишка будь слухняною дівчинкою... Тобі треба буде витримати перетворення... Я постараюсь зробити це максимально швидко та безболісно. - я бачила переживання в очах Єгора.
- Я люблю тебе. - я.
- І я тебе моя малеча. - сказав він і на його обличчі зразу ж зявилась усмішка.
- Мій хлопчик... - прошептала я усміхаючись і обнімаючи його сильніше.
- Моя дівчинка... Ти в мене сильна.. Ти зможеш, я вірю в тебе.. Вибач - прошептав він і приклав якусь тряпочку мені до носа. І я провалилась в сон...

А вот і глава))). Починається м'ясо😂😂😂 Вчора не вийшло викласти главу але сьогодні буде дві))) 😘😘😘
                                             Ваша Лі) 😘