Будь моєю🥀🖤 Як кохає вампір

11 глава

Двері моєї квартири були відкриті. Ми зайшли всередину і тут з кухні доносились якісь звуки. Єгор схавав мене за свою спину і дістав з внутрішнього кармана кожанки... Пістолет?? 
- Єгор ти що! - почала я шепотом кричати на нього.
- Малишка постій тут. - прошептав він. Він зарядив пістолет, і пішов в сторону кухні.. І тут я почула крик .Я зі всіх ніг побігла на кухню благаючи щоб з Єгором все було добре.... Я забігаю на кухню і бачу перелякані маму і офігівшого Єгора. І тут мене просто прорвало на сміх... Я стояла і ржала як дибіл на всю кухню.Мама з Єгором повернулись в мою сторону,а я вже просто зігнулась пополам від сміху. Вони повернулись і теж почали сміятись, але не з ситуації а з мене. А я навіть сама не знала чого. Коли я заспокоїлась ми сіли пити чай.Виявилось що мамі зробили перстень як в Єгора, і вона може ходити вдень. Доречі я дізналась що вампіри люблять зелений чай. Ну або тільки мої вампіри його люблять. Ми цілий вечір говорили і сміялись. Розказували дитячі історії.
- Оо доречі тут десь є альбом з дитячими фотками Насті. - сказала мама.
- Ну маам, не треба! - сказала я починаючи злитись.
- Ооо а я зрадісттю подивлюсь. - усміхнувся каварно Єгор. Я подивилась на нього злими очима. А він на це лиш поцілував мене в щоку.
- А ось і я! - сказала мама з злощасним альбомом в руках. Нііі. Боже як стидно буде перед Єгором. Мама почала показувати фотки і розказувати історії. Я весь час відверталась і червоніла. Єгор взяв мене за руку і продовжував сміятись з мамою. Вже 12 годин ночі, я сижу і засинаю. Так все!
- Я йду спати- сказала я, і поцілувала маму в щоку.
- А мене? - сказав наче ображена дитина Єгор. Ми з мамою усміхнулись і я поцілувала і його в щоку.
- Так краще. Йди лягай я потім прийду. - сказав він.
- Окей. - я пішла в кімнату. Я застелила для Єгора диван який був у моїй кімнаті. Я пішла лягла на своє ліжко і одразу ж провалилась у царство Морфея.
Проснулась я через те що біля мене прогнулось ліжко. Мдаа в мене дуже чуйний сон. Стоп. Я ж постелила Єгору на дивані.
- Вибач шо розбудив малеча. - Єгор.
- Звідкизгаєш шо я не сплю? - я.
- Я чую твоє серцебиття.. - Єгор.
- Взагалі то я постелила тобі на дивані. - я.
- А я буду з тобою. Вдруг тебе хтось вкраде, а ти тільки моя. - прошептав Єгор мені на вухо і обійняв.
- Я люблю тебе- прошептала я.
- І я тебе - прошептав Єгор. Ось тепер я сама щаслива. Він був без футболки. Я лягла на його сильні груди і почала думати про те що сталося зі мною... Я перетворилась з закритої дєрзкої дівчинки на закохану паїньку.. Мда.. Але зато я щаслива. Я ніколи не заклхувалась. А тут цей блондинчик.. Ех.. Подумати тільки. За цей місяць моє життя перевернулось з ніг на голову. Моя мама померла. Єгор перетворив її. Я закохалась в нього. Ми пара. Йому майже дві сотні років... А мені всього 18... А що буде далі?  Ну от я почну старіти, а він ні. Він покине мене?  Але ж я люблю його. Може попросити щоб він перетворив мене?  Але ж я маю поступити в універ. Ну так і що?  Так треба буде подумати над перетворенням... Мда,  я думала цілу годину і зараз на часах 4 ранку. Я притулилась до свого блондинистого щастя, він обійняв мене міцно крізь сон. Ух, ну в нього і хватка. Мені не вибратись. Напевно й справді любить і нікому не віддасть. Я почала обводити контури його тату на грудях нігтиком. Який же він все таки красивий... Ярко виражені скули, блондиниста чолка що спадає на очі, акуратний ніс, пухлі губи, мраморна шкіра... Він у мене самий красивий. Я чмокнула його в губи, і провалилась в сон...

   Ну ось і глава як і обіццяла)   Попробую завтра викласти главу. Але це не точно. 😂😂😂
                                            Ваша Лі) 😘