Я зіскочила з ліжка задихаючись... Мдаа навіть в такій страшній ситуації я лоханулась. Хах. Ну як завжди. Так ось шо тут сталося спитаєте ви? А я вам скажу я лох який боїться грози. Щоб ви розуміли зараз ранок здається і я проснулась від дуже голосного грому. Я запуталась в одіялі поки спала і тому коли спригнула з ліжка я вальнулась на землю. А зараз я просто ржу як дикий шакал. 😂😂😂І так як я вже не засну то давайте я представлюсь і піду їсти. Я Настя ,мені 18 рочків, я боюсь грому і я просто обожнюю їсти.Я та сама людина яку називають відьмою,бо я багато їм і не поправляюсь.😂В мене модельна фігура ну а лице мені не дуже подобається , та багато хто каже що я просто красуня.Но я не вірю. 😂Фуух ну я і злякалась. Живу я в Україні а саме в її столиці тобото в Києві. Таак вже 7 ранку.Ну що ж живу я з мамою. Тато пішов від нас коли мені було 4 рочки. Моя мама працює в морзі... Так професія не дуже але мені подобається. Я часто там завісаю. Я просто дивлюсь на тих людей і придумую історії як їх вбили. 😂😂😂Так я дивна ну і пофіг. Я закінчила школу і зараз літо. Але я вже визначилась куди буду поступати і подала туди документи. Так а зараз саме час прогулятись до мами бо сьогодні вона поїхала до моргу вночі бо туди привезли багато тіл як вона сказала, і я хочу взнати що з ними ну або придумати свою історію. 😂За це дивно вже два дні до моргу доставляють людей з абсолютним безкрівям тобто в людині зовсім не залишилось крові. Хм гляну що там сьогодні і тоді розповім про що я думаю... І так зараз тікі 8 ранку а надворі тепло навіть жарко тому я вдягнула джинсові шорти топ і пішла. Мама працює не далеко тому я піду пішки а поки ще розкажу про себе. В мене в школі не було друзів, ну як до мене набивались в друзі але вони були настільки дволикими людьми шо я просто всіх посилала. В школі я вчилась нормально. Я не була відмінницею але й не двієчницею ,я була хорошисткою.І вот поки я це розказувала я дійшла до моргу.Я зайшла і побачила слідчого. Так а шо тут вже сталось?
-Добрий день,привіт мам- сказала я дядьку і мамі.
-Добрий-сказав той дядько і повернувся до мене... О боже його очі червоні...Яскраво червона райдужка..Я махнула головою і знов глянула на нього.Голубі? Його очі голубі, мені напевне просто здалось,це моя дика фантазія,втішала я себе.
-Привіт донь-сказала мама мені усміхаючись.
-Ну і що ж тут сьогодні що ти поїхала серед ночі?- запиталя я.
-Знов обезкровлені тіла...Сьогодні 10...Знайшли в річці 8 та 2 в закинутому будинку.- сказала мама а мої очі полізли на лоб....все ж можливо це і не моя фантазія...
-А можна глянути?- спитала я. Мама кивнула і дала мені халат та рукавички.Я підійшла до тіла молодої дівчини...Я почала обдивлятись її шию..Так я лумаю що це справа вампірів.Ви подумаєте я не нормальна?Але ж подумайте . В людині не має крові. Навіть якщо хтось поранив її якимось ножом вся кров не витекла б такого не може просто бути. Тим часом я обдивилась шию і перейшла до рук... Зап'ястя.. На ньому сліди укуса..
-Маам дивись тут укус на руці.. - сказала тривожно я.
-Доню ти передивилась жахів- засміялась мама.
-Ну очевидно людині було боляче і вона почала кусати себе за руку щоб трохи збавити біль де її поранили. -сказала мама. Ну ок хай буде так.
-Так а чому це постороння оглядає тіла? Дозвіл є? - сказав той дядько, от пес ну ок я піду.
-Донь іди додому я наберу як буду йти. - сказала мама.
-Окей ,пака-сказала я і вийшла на двір... Так додому я не піду бо скучно.. Хм сходжу но я на своє улюблене місце....
Привіт гайс))) Ну ось я, і почала нову роботу... Буде цікаво і непередбачувано. 😂😂😂😘Читайте з задоволенням. Ваша Лі 😘
ВИ ЧИТАЄТЕ
Будь моєю🥀🖤 Як кохає вампір
VampiroЦе історія про дівчину,якій подобалась містика , та її мама завжди казала що це просто чиясь фантазія. І от одного дня вона познайомиться з особою , та вона навіть не уявлетиме спочатку хто це. Моя друга історія ,як і обіццяла почала писати нову)Чи...
