Бродяга і Принцеса[ЗАКІНЧЕНО]

Це те, що я думаю?

–Правду кажуть коли знаходиш своє на чуже навіть дивитися нехочеться...
–Ей це навіть краще за вірші.
Всередині щось ойкнула, а серце почало колотитись як скажене я дивилась просто дивилась в очі наповнені кохання та надії. За мить його обличчя приблизилось до мого, а його губи накрили мої... лекко доторкнувшись він відсторонився та побачив лише мої очі більш схожі на п'ять копійок. Потім легка посмішка злетіла з його губ він вдарив своїм вказівним пальцем кінчик мого носа нащо я опустила голову та забігла всередину. Я їхала на ліфті та як на мене була схожа на помідор. Я зайшла до квартири та тихо пройшла до себе в кімнату. Вже переодягнувшись я стояла в ванній та дивилась на своє відображення. Мокре волосся вже встигло промочити нічну сорочку, чисте, гладеньке личко та очі які так і горіли від щастя я доторкнулась кінчиками пальців до губ та спогади нахлинула. Дурнувата посмішка з'явилась на лиці і я тихо попрямувала до своєї кімнати. Виглянувши в вікно я побачила лише поодинокий ліхтар завтра вихідний тому можна розслабитись...
Зранку тато розбудив мене гукаючи з кухні. Ледь тримаючись на ногах я все ж дійшла до кухні.
–Нарешті. Добрий ранок.
–Добрий. Тат сьогодні субота чому так зараня мене підняв?
–Де ти вчора була?
–Ем на танцях...
–А після?
–Ну ми ще з дівчатами трішки прогулялись та й все.
–Да?
–Да.
–Добре іди з Джином погуляй бо вчора він не гуляв.
–Уф добре...
Я піднялась, одягла легенькі легінси, сіру майку та рожеву толстовку наверх, взула я ванси та ми з Джином відправились на прогулянку. Вже на місці я присіла на лавку та вирішила трішки розім'ятись. Ставши на старт я приготувалась та неспіша пробіглась, погода була просто чудова так ми пробігли десь три кола, потім я вирішила пройтись. З-заді на мене хтось налетів та сильно обійняв, ледь встоячи на ногах я обернулась. Такі знайомі риси обличчя радісно дивились на мене.
–То це той який заставляє мене ревнувати.
Стів присів біля Джина, щоб краще з ним познайомитись я теж присіла біля них.
–І як його звати?
–Джин.
–Джин я хлопець твоєї хазяйки, захищай її поки мене нема.
Він простягнув свою долоню і Джин послушно положив свою лапу. Я ж опустила обличчя та легенько посміхнулась. Він взяв Джина за поводок та взявши мене за руку ми відправились по дорозі.
–Як спала?
–Прекрасно.
–Чому я тебе тут раніше не помічав?
–Ми зовсім недавно почали прогулюватися по ранках.
–Тоді тепер в тебе є ще один супутник.
Він відпустив Джина та приблизився до мене потім обхопив своїми руками мене та ніжно обійняв.
–Я так сумував... А ти? Ти сумувала?
–Незнаю можливо...
–Ей чому можливо?
–Ну...
Я піднялась на носочки та ледве приблизившись до його вуха тихо шепнула.
–Дуже сумувала.
А потім бігом побігла у сторону де був Джин.
Він ж декіьька хвилин стояв просто посміхаючись, а потім направився за мною.
–Що ти сьогодні робиш?
–Ммм незнаю.
–Тоді Ребекка Едвін я запрошую тебе на побачення!
–Що?
–Ти ж сьогодні вільна?
–Я невпевнена.
–А я впевнений! То ти підеш зі мною?
–Добре.
Він схопив мене на руки та прокрутив.
–Ей відпусти.
Я почала оглядатись та всі почали на нас дивитись.
–Чому?
–На нас всі дивляться.
–І що я зараз такий щасливий! Я нехочу це приховувати. Нехай всі знають наскільки я щасливий!
Він обхопив моє лице своїми долонями та легенько доторкнувся своїми губами моїх. Мої очі стали схожі на 5 копійок, але моє лице було все так же ж у його великих долонях.
Потім він відпустив мене та бігом взявши Джина залишив мене в ступорі та побіг, я лише дивилась їм вслід, а потім повернулась до реальності та побігла за ними. Вже біля мого під'їзду він відав мені поводок та на останок нагадав.
–Я заїду сьогодні о 7!
Я помахало йому та повернулась додоми. Тата вже не було я радісно плюхнулась на ліжко та набрала номер Джес. Тяжкі гудки все не закінчувалися і тут почувся щасливий голос подруги.
–Бекс я слухаю
–Занята?
–Ні повністю вільна!
–Як дивишся на те, щоб стати моїм дизайнером
–Бекс це те, що я думаю?
–Незнаю що ти думаєш, але дуй сюди.
–Вже біжу.
За хвилин 10 вона вже тарабанила в двері. Нічого собі з іншого краю міста вона бистро дісталась. Я відчинила та вона зразуж налетіла на мене.
–Так Бекс в таксі я вже перебрала весь твій гардероб, але не знайшла нічого підходящого. Але практика теж потрібна пішли!
Вона схопила мене за руку та поволокла в мою кімнату. Вона відкрила двері шкафа та просто вивалила звідти все.
–Джес мені на сьому. Ми встигаєм.
–А зараз скільки?
–Пів другої.
–Фуг я то думала ми невстигаєм. Слухай, а що він тобі сказав?
–Нууу...
–Ей давай викладай я так довго на це чекала моя дівчинка виросла. Щас заплачу.
–Ей давай без цього. Ми вчора...
–Ви вчора?
–Як сказати...
–Та кажи як є.
–Ну я стала його дівчиною.
–Ого... Це ти саме согласилась я тобі скільки разів казала, давно так требуло.
–Ей ви тоді були обрученні.
–Боже ненагадуй я хочу забути це як страшний сон. Так як він запросив тебе на побачення я маю все знати, щоб не промахнутись з луком.
–Нууу... Сьогодні коли ми з Джином гуляли він теж там був і...
–І...
–Ну і він сказав...
Я встала з ліжка на якому ми сиділи та показала його.
–Ребекка Едвін я запрошую тебе на побачення.
–Боже прям так і сказав?
–Ну да.
–Незнала, що він такий романтік.
–І в мене не було вибору.
–Ей я тебе щас ударю. Чим він тобі не подобається?
–Я невпевнена...
–Так просто дай йому шанс. Хотяби один. Добре?
–Добре.
–Так тепер треба думати над луком.
–Я незнаю в мене навіть нічого підходящого нема...
–Зараз щось придумаєм!
В нас получилось що десь до чотирьох годин ми випили декілька кружок чаю та встигли перебрати весь мій гардероб.
Тато прийшов та був трішки в ступорі.
–І куди ви так збираєтесь?
–Ем...
–Я прийшла допомогти для Ребекки тому, що лук на побачення дуже важливий!
–На побачення?
–Да можете не хвилюватись я з ним знайома та повнісю одобрюю його!
–Ну Джесіка якщо ти його одобрюєш я надіюсь, що вона в надійних руках!
–Можете не хвилюватись!
Він залишив нас.
–Джес ти зглузду з'їхала.
–Ей він твій тато і повинен знати.
–Ладно. Дякую
–Будь ласка
Вона посміхнулась аж до самих ямочок.
–Бекс що це за коробка.
–Незнаю вона має бути пуста там завжди були новорічні іграшки.
–Але вона не пуста.
–Як?
–Ого!
Джес відкрила і там лежало сукня яку я просто ненавиділа я купила бо якось ми з Кріс грали в правду або дія і вона сказала мені купити цю сукню.
–Боже положи її назад ніби ти її не бачила!
–Ні! Вона просто ідеальна я прям уявляю як вона буде на тобі.
–Джес може ні?
–Чуєш ти дуй міряти.
–Уф.
Я одягнула цю сукню на вигляд вона була нічого так, але я незвикла до такого, і взагалі не люблю відкритті речі. Я повернулась де Джес сиділа на мому стулі та чекала мене немов якийсь суддя.
–Боже Бекс ти... Все ти йдеш в ньому!
–Може не треба?
–Треба скидай і шуруй в душ мені ще тобі все інше зробити. Боже як це стомлює.
Я направилась де зробила все необхідне. Па годинику било 17:42, а я вже стояла в махровому халаті перед Джес.
–Я тут передивилась всі твої коштовності і підібрала все ну просто ідеально. Тільки от туфлі?
–Нуууу...
Я підійшла до невеличкої тумбочки та дістала пару білих лабутен.
–Ого ти в таких колись ходила? І справді я ще багато про тебе не знаю. Так ждем поки голова висохне і будем щось думати з зачіскою, а про мейк не хвилюйся я попіклувалась.
–Щоб я без тебе робила?
–Нууу. Незнаю
Сьогодні Джес заплела дві об'ємні французькі коси, які дивились ну дужа атмосферно. Також вона зробила мені легкий макіяж та я одягнула сьогоднішню сукню.

Все це разом дивилось просто чудесно. Під кінець я взула туфлі та наділа пальто і взяла сумку. О 18:54 я вже була повністю готова.
–Джес він вже стоїть там хвилин десять.
–Ей ти повина трішки спізнитись.
–Боже все я йду.
–Чекай.
Вона підійшла та ніби насолоджувалася своїм шедевром поправила мені зачіску та відпустила мене.
Вже біля самих дверей згадала
–Ти не хочеш зачекати мене? Я просто дуже хвилююсь.
–Містер Едвін!
Джес покликала тата, який тут же ж вийшов з кухні
–Да дівчатка? Боже Ребекка ти як принцеса.
–Дякую тат можна Джесіка залишеться сьогодні наніч?
–Тільки з умовою що ти довго не будеш!
–Містер Едвін ну це ж побачення вона не може бути впевнена коли вона повернеться.
–Моя доброта мене погубить.
–Тат я тебе люблю!
–Біжи, а то ще запізнишся!