Бродяга і Принцеса[ЗАКІНЧЕНО]

Щось починається...

Пів на 7, а я вже була майже зібрана та готувала собі каву. Сьогодні я одягнула чорні джинси та рожевий світшот. Зібравши портфель,я одягнула пальто з кросівками та вирушила в школу. Сьогодні я вирішила пройтися тим паче в мене є час. Зимовий пейзаж розстелявся на все місто, вже другий день іде сніг це робить атмосферу більш святковою. У школі як завжди мене зустрів гул коридорів. Сьогодні у нас першим уроком Історія я підійшла до кабінету на другому поверсі, коли я зайшла Стів уже сидів на свому місці, сьогодні в мене є серйозна розмова до Девіда. Сівши за стіл я дістала підручник з зошитами.
-Як вчора дібралась?-це було звичайно неочікуванно.
-А? А я? Нормально. А ти?
-Та тож...
-Де твій телефон?
-Мій тут- я дістала його з портфеля чесно не люблю коли хтось до мене дзвонить тому майже завжди він в мене на беззвучному-А що?
-Тобі ніхто не дзвонив?
Я бігом перевірила список дзвінків та приблизно 10 пропущених від Джесіки.
-Це вона тобі надзвонює?
-Угу. Такшо передзвони, а то вона хоче сказати щось важливе.
-Добре.
Я вийшла з класу та бігом набрала те чудо.
-Алло?
-Де ти пропадаєш не бачила скільки я до тебе дзвонила?
-Бачила і те шо ти не тільки до мене дзвонила також бачила!
-Нє ну ти не береш може тебе в школі нема, а я його набрала шоб знати чи ти мене ігнориш чи може шось сталось
-Боже... Ладно шо ти хотіла?
-Це не телефона розмова давай я підійду до тебе перед танцями підемо разом
-Добре. Подзвониш.
-Добренько. Всьо пака
-Пака
Я зайшла в клас де вже майже всі зібрались.
-Шо вона вгомонилась?
-Та да.
Я сіла та тихо дивилась в вікно. Гучний звук відкриття дверей привернув до себе увагу всього класу. В клас зайшов Девід! Я вже хотіла встати та Стів взяв мене за руку та помахав в від'ємному значенні. Тільки потім я помітила у нього на лиці синці та подряпини.
-Це ти його так?
-Ну... можна й так сказати.
І в цей момент продзвенів дзвінок на урок.
Весь урок ми вивчали нікому не цікаву історію, наше минуле. Пфф. Мені на телефон прийшла смс.
Крістіна:
Чекаю на тебе в столовій)
Урок закінчивчя та я полетіла до столової де Крістіна була оточенна кучою людьми. Я пропихнулась крізь них та попросила їх піти.
-Привітики
-Привіт
-Ну що ти?
-Нічого. Давай ти краще розказуй, що там в тебе сталось.
-Ну впринципі нічого такого.
-Ого як це так? Що ти там як збираїшся празнувати новий рік?
-Ну в Еріка буде вечірка такщо я буду з ним. А ти?
-Ну ми як завжди з татом будем вдома.
-Тобі ще не набридло?
-Ні ти ж знаїш я домашня людина.
-Ой да.
-Я напевно піду мені ще треба підійти до вчительки з хімії я їй лабораторну не здала.
-Біжи!
Я вийшла з столової та направилась до класу хімії. Решта дня була як завжди нудна. Я побігла додоми накинувши портфель з речами для танців на плече я вже спускаючись по сходах набрала Джесіку.
-Алло?
-Да я вже в тебе під будинком.
-Я вже біжу.
Коли я вийшла на мене чекала моя подруга з двома стаканчиками кави.
-Ммм це мені?
-Да бери я взяла тобі капучіно.
-Клас) І що ж ти від мене хотіла
-Слухай в тебе ж завтра новий рік святкують в школі?
-Ну да, а що?
-І з ким ти йдеш?
-Це було не коректне запитання. Тому, що я не знаю чи я взагалі туди йду.
-Всмислі Бекс ти одинадцятий клас, останій рік в цій школі і ти не хоч іти
-Ну да, а що
-Айщ блін тоді я йду з тобою
-Ооо саме це ти мені хотіла сказати
-Да да да ну так, що йдем
-Йдем. Я якщо що тобі ще подзвоню.
-Добре
-А яка причина твоїх дій
-Ну я хочу піти з тобою і так як в мене не оч так отношенія з однокласниками, але ж я хочу десь вийти...
-Ладно я зрозуміла.
Ми зайшли у переодягальню. Одягнувши форму ми вирушили в зал. Після вже не було цікаво.
Я поверталася з танців сама у Джесіки з'явилися термінові справи.
Надворі все так ж ішов лапатий сніг. Я бистро навіть не переодягаючи пішла на прогулянку з Джином. Він в нас вже другу зиму, але він як я скільки б не було років я радію снігу як вперше. Джин бігов ловлячи сніг, а я сиділа на лавці та споглядала нічний пейзаж. Вогні на фонарях на світлі яких переливався сніг, поодинокі люди проходячі повз мене, по новорічному прикрашені вивіски невеличких магазинчиків робили цілу казку. Помаленько направляючись додоми все що я чула то це лише тріск снігу під ногами. Вдома нікого не було я зробила собі попкорн дістала морозиво та разом з Джином ми переглядали новий фільм...
Проснулась я вже ж на дивані в вітальній тільки вже з одіялом. Значить тато вдома. Я забігла на кухню де роботою так і кипіло.
-Тат?!
-Ооо ти вже встала? Як спала?
-Нормально. Ти пізно прийшов?
-Ні. Але ти вже спала.
-Ммм і що в нас сьогодні на сніданок?
-Яєшня з беконом.
-Ммм ну тоді ти тут закінчуй, а я побігла збиратись в школу.
-Біжи
Я одягла сині джинси, білий світер та білі кросівки.
Спустившись ми з татом сіли снідати.
-Які плани на сьогодні ну так як в нас вихідний на танцях то після школи схожу десь по магазінах з Джесікою, а після підем на шкільний новий рік.
-Я тобі скину грошей купиш собі щось.
-Добре, дякую. А ти?
-Мене сьогодні напевно знов довго не буде.
-Це те діло.
-Так саме зараз там якийсь бардак.
-Ладно не хвилюйся. Ну всьо я побігла.
-Удачі
-Вона мені пригодиться.
Я вийшла та сівши на автобус попрямувала до школи. В школі всі були в очікуванні свята, а вже після ми з Джес вирушили по магазинам.
Обійшовши пів торгового центру Джес вже переміряла більшість суконь в кожній якій їй щось не подобалось. Вона все ж таки зупинилась на сукні ніжно рожевого кольору з ну дуже глибоким вирізом по всій сукні де не де були розміщені невеликі стрази. Я ж все не могла нічого підібрати. Все ж я взяла комбінзон з срібними блискітками, який ідеально лягав по мені. Зайшовши в віділ одягу Джес взяла собі лабутенни ну, а я взяла білі кросівки.
Потім ми поїхали до Джес готуватись. До наших нарядів ми нанесли невеличекий макіяж, я заплела дві французькі коси та розпушивши надала їм об'єму, а Джес зробила легенькі локони вже за 5 хвилин до початку ми прибули. У залі двіж вже почався повним ходом. Я себе почувала капец як незручно, може тому, що я майже ніколи не носила такі відкритті речі.
POV Стів
Вечір проходив нудно я вже навіть подумував піти додоми. Але десь серед товпи я побачив мою так звану невєсту. За нею легкою походкою йшла Ребекка... Короткий комбінзон відкривав вид на її тоненькі ніжки, пояс посередині ніби стиснув її огортаючи її тоненьку талію, а невеличкий виріз давав змогу споглядати за худими ключицями підійшовши ближче вид був і на дещо більше...
POV Ребекка
Джесіка десь у цій всій товпі помітила Стіва та його друзів які прийшли з ним. Легкий алкоголь був у барі Джесіка то взяла собі щось крепше, а я відмовилась. Ми розпочали розмову з хлопцями виявляється він дружить з нормальними людьми. Музика так і гула в вухах. Чесно тут не було нічого особливого як в звичайному клубі я взяла собі апельсиновий сік ну хоть щось...
Коли всі пішли танцювати я все так ж сиділа біля бару.
-Чо сідім?-грубуватий голос Стіва привернув мою увагу
-А та так. Нехочеться танцювати
-Мммм
До нас підійшла Джес витягнувши мене танцювати ми віджигали незнаю як їй на лабутенах, але мені було весело. Вже сівши перепочити почався медляк ну Джес пішла перша всіх я ж сиділа і спостерігала за нею.
-Танцюєш?-Що він-мені блін Стів
-Ну да)
Він м'ягко огорнув мене за талію та легенько прижав мене до себе, я поклала свою лодонь в його, проти його моя здавалась малесенькою, моя ж друга рука лягла йому на плече.
POV Стів
Вона така тендітна здавалось якщо притиснути її трішки сильніше то вона зламається. Така маленька, що ледве доставала до мого плеча. Вона тихо дихала мені в плече, серце потрішки починала битися, знаїте як кажуть серед різних ідеальних тіл, фігур і зовнішності ми божеволієм тільки від тих, кого вибирає душа...