Зграя

Частина 20. Тік-так

...поки у вікно вітальні не залетів доволі великий камінь з запискою. Від її тексту у Рени потемніло в очах, ноги підкосилися, а ноги перестали її тримати. Добре, що Скотт зловив дівчину не давши їй тим самим впасти від шоку.

На невеликому клаптику паперу чорним по білому було написано ,,Тік-так. Час йде". Знайшовши в собі сили Рена подивилася по інший бік вікна. Від побаченого на її очі навернулися сльози. Дівчину аж почало трусити від жаху. Вона побачила тіло вовка без голови.

Ренді побіг на кухню, щоб принести сестрі води і заспокійливого, а Алекс почав збирати розбите скло.

-Рена! Рена! Подивись на мене. Чуєш?-дівчина підняла на Скотта заплакані очі. Він поклав руки їй на плечі і сказав- Послухай мене. Ти сильна, сильна, чуєш. Ми знайдемо вихід.Ти мені віриш?- дочекавшись кивка від Рівера меншої продовжив- Знай ти завжди можеш покластися на мене, на братів, на дядька, друзів. Пам'ятай про це...будь ласка.

Закінчив Маккол тоді коли Ренді приніс сестрі склянку з заспокійливим. Рена з вдячністю подивилася на альфу після чого Ренді взяв її на руки і поніс в свою кімнату. Поклавши близнючку на ліжко сів біля неї. Дівчина все ніяк не могла заспокоїтися. Сльози не переставали литися з очей, паніка брала верх.

Хлопець не міг придумати як заспокоїти сестру. Серце кров'ю обливалося коли він дивився на неї. В один момент він згадав маму, те як вона заспокоювала своїх дітей і племінника після кошмарів. Згадав колискову яка на довгий час збереглася в його пам'яті. Йому спало на думку втішити сестру як в дитинстві.

По кімнаті роз лився голос юнака. Рена потрохи почала приходити в норму.

Не сповільннюй певний крок

За тобою йде старий самотній вовк

Одинокий вовк шукає свою долю

Одинокий вовк бореться за життя

Одинокий вовк знайде свою дорогу

Прислухайся до вовчого виття

Не крути своєю головою в ліво в право

Поки вовк з тобою дихати не маєш права

Він біля тебе наче той самотній дух