Зграя

Частина 23.Три, два, один. До бою.

Через нервуваня дівчата прокинулися десь опів на шосту ранку. Та не лише вони одні в цьому будинку не спали.

У двері клімат хтось постукав. Після слів ,,Увійдіть" у дверях показалася голова Талботта.

-Ем- він зам'явся - Рена можна з тобою поговорити?

-Так авжеж- відповіла дівчина і подивилася на Малію поглядом типу ,,Ти чого ще тут". Тейт зрозуміла це і зі словами: ,,Не буду вам заважати голубки" і вйшла з кімнати.

-Ну- Рівера очікуюче подивилася на хлопця - Що ти хотів?

-Не знаю- на його щоки різко стали червоного кольору.- просто хотів побути біля тебе.

Сказати, що Рена здивувалася не сказати нічого. В той час коли вона відходила від сказаного, Бретт помалу наближався все ближче до її лиця.

В цей момент в її кімнату влітає Енді. Старший брат за допомогою свого вовчого супер слуху і нюху почув, що хлопець говорив сестрі і бачив як він близько сидить біля неї.

-Що ти робиш в її кімнаті? У вас щосьбуло?- здавалося, що Рівера міг спопелити поглядом- Ану вимітайся з кімнати моєї сестри! Негайно!

Енді копняками виганяв бідного хллопця з дівочої спальні. Його крики розбудили весьдім. З усіх кіинат повибігали підлітки і двоє чоловіків.

-Енді, що за гармидер ти тут влаштував?- Стів був розсерджений не на жарт- Що побий тебе грім, тут сталося?

-Я зловив його - він зневажливо показав на Талботта- в кімнаті Рени.

-І через це требабуло піднімати такий гвалт- Рой закотив очі- лиши хлопчину у спокої і йди в свою спальню.

-Добре - Енді мусив погодитися. А на останок зі злістю подивився Брета і сказав- Ще раз побачу тебе в її кімнаті, дещо тобі відірву. Ти мене зрозумів.

Всі розійшлися по кінатах. Талботт на остаток подивився на Рену. Дівчина сором'язливо усміхнулася і пішла у слід за Малією.

Втой момент Бретт твердо вирішив, що не буде звертати уваги на погрози Енді і щоб там не було доб'ється уваги дівчини.

***

До назначеного часу бою лишалося якіхось півтори години а у Рени вже здавали нерви. Ренді сидів біля неї і як міг намагався пітримати її. Алекс з широкою як завжди усмішкою, намагався підняти настрій тут присутнім. 

Зграя не помітила як прийшов час бою. П'ятнадцятьперевертнів впевненою ходою йшли по лісу. На вирубаній галявині їх зустріло, що найменше двадцять п'ять мисливців.

Серце Рени билося на стільки швидко, що здавалося могло пробити ребра. Брати в знак підтримки тримали її за руки. Вони зупинилися. Дві групи дивилися прямо один на одного. Перевертні і мисливці. Мисливці і перевертні. Кожен з них розумів, виживутьне всі.

Три, два, один. В бій. Зіткнулися дві хвилі. Ніхто не хотів програвати. Галявина була сповнена криками болю, риком перевертнів і свистом стріл та куль.

Близнюки стояли спина до спини. Увімкнувши режим хижака вони перерізали своїми кігтями горло кожному мисливцю на їхньому шляху. Ренді не впізнавав свою сестру.Перед ним стояла не та Рена яку він обіцяв захищати. Перед ним стояв воїн, дівчина з поглядом вовчиці. Вона була безпощаною. В ній хлопець впізнав свою маму в той день коли вона кинулася захищати дітей. Рена збиралася роздерти всіх хто наблизиться до її сім'ї з поганими намрами.

Недалеко від них Алекс вбив уже третього мисливця. Навіть в такій ситуації він не переставав конкурувати з Дрейком. Ще в дома вони поспорили хто вб'є більше мисливців.

Пройшла година. На галявині лежало купа трупів. Вся зграя видихнула з подекшенням. Вони ледь не бігом намагалися покинути місце битви. Лише Рена стояла непорушно, відчуваючи це ще не все. Якби вона знала на скільки була права, то на всій швидкості тікала.

-Рена, йдемо все закінчиллося- Ренді стоявши через два з половиною метри від сестри, звав її до себе.

Як тільки дівчина хотіла зробити крок, за її спиною пролунав вибух. Ударна хвиля відкинула її приблизно на два метри. Останім, що вона почула були крики Ренді і Алекса. Розмитий силует взяв її на руки і шепотів ,,Все буде добре. Ти тілики тримайся". Після цього її очі закрилися.