Наша сім'я навіки

Зародження почутів

17 червня.

Ранок.

Я прокинулася і зрозуміла,що Мірана в кімнаті немає.Я знайшла його в іншій

кімнаті.Я спустилася зробити сніданок.Я робила омлет.Тут різко хтось хватає мене за талію.Я аж підскочила.

-Тш...це я.

Від Автора.

Міран почав цілувати шию Рейян.Вона була не проти.Він спустився на спіну. Це так було щекотно вона аж застонала.Міран не очікував такого.Він різко

повернув її до себе обличчям.Вони подивилися одне на одного.Міран різко

вцепився в губи Рейян.Рейян відповідала йому.Для Мірана губи Рейян солодщі за мед.Рейян обвела руками шею Мірана.Він не міг їми насититися.Рейян не знала,що вона робила.Міран спустився до шеї і почав її цілувати.Рейян трішки стонала.Руки Мірана тримали Рейян за талію.Тільки Міран укусив шийку Рейян та відразу зупинилася.Міран зрозумів і відійшов від неї.

Від Рейян.

Мені було так соромно.

-Вибач,будь ласка.

-Нічого,це ти мене вибач.

-Сідай,будемо снідати.

-Гаразд.

Я наклала нам омлет.Ми почали снідати.

-Рейян,можна я зараз дещо скажу але ти не ображайся.

-Гаразд.

-Ти дуже смачно готуєш,але омлет не такий смачний як ти.

Мені так соромно було.Але мені самій сподобалося те,що ми робили.

-Я рада.

Холодно відповила я щоб він нічого не подумав.Ми поснідали,я прибрала зі столу.

-Сьогодні у нас перевірка.

-Нічого в мене не вийде...

-Що це за слова?

Міран розвертає мене до себе.Бере в свої руки моє обличчя.

-В тебе все вийде.

Міран цілує мене в ніс.

-Міран...

Я починаю сміяться.

-Мммм?

Я подивилася в його очі і посміхнулася йому.Він обіймає мене.

-Пішли,дружино.

-Угу.

Ми цілий день плавали.Вечері я починала готувати вечерю.До мене підійшов Міран і обійняв.

-Міран...

-Я засумував...

-Не дочекаєшся!!Відпусти дай приготувати...

Сміюся.

-Міран!!

-Мммм?

-Відпусти руки хоч!!Міран!!

-Неа!

-В мене зараз згоріть все!Міран!

-Відпускаю...

Міран відпускає тільки руки.

-Повністю відпусти!

Міран розвертає мене.

-Нічого там не згоріть.

Міран все ближче до моїх губ.

-Ти знаєш,що тебе чекає після цього?

-Знаю.Але коли діло заходить про твої солодкі губи.....

-Які губи?

Не вспіла я договорити як він поцілував мене.Він схватив мене за талію.

Я обвела його шею своїми руками.

-Міран...

Тільки і вспіла я сказати доки Міран зробив перерву.Я зупинила його.

-Міран в мене

Цілує.

-Мясо

Цілує.

-Згорить.

Він дивиться на мене.Я посміхаюсь.Я розвернулася і продовжила готувати.

-Йди сідай.

-Дякую,кохана.

Ми разом повечеряли і лягли спати але по різним кімнатам.