Наша сім'я навіки

Ревнощі.

15 березня.

Від Автора.

Наступив день приїзду.

-Міран.

-Ммм??

-Чому такий злий ходиш?

-Та втомився просто.

-Ранок тільки.Від чого?

Міран подивився на Рейян грийливим поглядом.

-Від ночи.

Рейян подивилася на нього злим поглядом.

-Ох!...

Міран сміється.

-Приїхали!!-кричить Еліф.

Заходять Аслан і Бахар.

-Привіт!-каже Еліф.

-Привіт!-відповідає Аслан.

-Як ви?-запитує Еліф.

-Добре.-тихо відповідає Бахар.

-А що це таке Бахар?-Кричить Міран підходячи до Бахар.

-Міранчик!!!-кричить Бахар.

Міран бере Бахар на руки.

-Я так сумувала за тобою!!

-Так? А я ще дужче!

Аслан вітався з іншими.

-Як в тебе справи?-Гюль.

-Найкраще!!

-Чому?

-Тому що..

Міран показує на Рейян.

-Моя дружина порчу зі мною.

Рейян підходить до них.

-Привіт.

-Привіт.А як тебе звати?

-Рейян.А тебе Бахар?..

-Так. А ти дружина мого Міранчика?

РейМір сміються.

-Так!-каже Міран.

-А ти не ображаєш його?

-Ні.-Рейян сміється.

-Ображає.-каже Міран.

-В чому ж?-здивовано запитує Рейян.

-Рейян не читає мені таких казок як ти.

-Тоді я її навчу. Гаразд,Рейян?

-Гаразд.

-А які ти взагалі знаєш казки?

-Деякі знає і по ночам мені їх розповідає.

Рейян дратувалася коли він говорив про це.Мірану це пободалось.