Наша сім'я навіки

Справжній друг

8 грудня.

В кабінеті Мірана.

-Все правильно?

-Так. В твоїх руках завжди все правильно!

-Хм...це так мило...комплименти для колишної.

-Угу.

-Все я піду?

-Так.

-Роботи більш нема?

-Ні. Відпочивай. Контролюй по маленькому дай все.

-Гаразд.

-Рейян, нехай Умута привезуть!

-Зараз? Сюди?

-Так!

Я показую як набираю Меліке. Він ухмиляється. Я виходжу з кабінету.

-Ало, Меліке! Привези Умута в офіс. Міран хоче з ним побути.

-Гаразд.

-Давай.

Тільки я закінчую телефону розмову. Як столкаюсь з якимось хлопцем.

-Ой,вибачте!

-Нічого. Як може така красуня вибачатись?

Він цілує мою руку.

-Хм...А ви куди йшли?

-До пана Мірана. А ви?

-Я до свого кабінету. Там...не зайнято.

-Дякую.До зустрічі!

-До зустрічі!

Я зайшла в свій кабінет. Я думала про цю зустріч. З Міраном ми так само зустрілись. Доля?.....Мої роздуми перервав дзвінок.

-Ало,Міран.

-Рейян,підійди до мене.

-Зараз.

Оф....Рейян зупинись.Міран винен але ти кохаєш його!Чш...

Я зайшла в кабінет.І відразу побачила його.Що ж таке....так само як з Міраном.

-Рейян,познайомся це наш новий партнер пан Омер.-Міран

-Просто Омер.-Омер.

-Гаразд.-Міран

-Пані Рейян.-Омер.

Він дає мені руку.Я також.

-Приємно познайомитись.-Омер.

-І мені.

Мені зателефонувала Меліке.

-Вибачте, мені треба відповісти.

-Звісно.

-Ало.

-Рейян. Ми в ресторані біля офісу. Тут вас чекаємо з паном Джиханом.

-З ким?