20 грудня.
Від Рейян.
Сьогодні я зрозуміла, що в мене затримка. Ми з Міраном поїхали в офіс. Десь о
14:35 мені стало погано. Кидає то в жар то в холод. Я пішла до Мірана.
Міран вскочив зі крісла і підбіг до мене.
-Рейян, що з тобою?
-Нічого.
-Ти добре себе почуваєш?
-Так. Але я хочу попросити тебе піти до дому.
-Про що ти кажеш? Ніяких просінь,т и обов'язково підеш до дому. Або до лікаря.
-Ні я добре себе почуваю, я до дому.
-Добре, біжи.
-УГу.
Міран цілує мене в лоб. Я вже майже вийшла.
-Тільки з водієм!
-Угу!
Я даю Мірану повітряний поцілунок. Міран посміхається.
Я побігла до лікаря.
-Пані Рейян, вас підвести?
-Я сама!
Через 20 хвилин я була у лікаря.
-Добрий день!
-Добрий,пані Рейян!
-Можна до вас?
-Так, звісно!
-В мене до вас одне питання.
-Слухаю.
-В мене затримка. Чи можу я бути вагітною?
-Зараз подивимося. Проходьте.
Після огляду.
-Ну що ж...
-Скажіть,не тягніть!
-Пані Рейян вітаю вас! Ви вагітні!
Я так сильно була рада!
-Справді?
-Так. Це не помилка.
Я була дуже рада, подякувала їй і побігла до дому.
В дома:
-Доню, ти де була?
-Тобто? На роботі.
-Міран тільки но прийшов. Сказав..
-Я гуляла.
-Зрозуміло.
Я побігла до Мірана.
-Де ти була?
-Я гуляла.
-Хм...чому без водія?
Я не могла зараз ні про що інше думати. Я вагітна. В мені наша з Міраном дитина.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Наша сім'я навіки
RomantizmВона його ненавидила, а він кохав її. Їх одружили і їй прийдеться покохати його.Він буде робити все для цього. Історія справді цікава.