Наша сім'я навіки

Знайомство

8 червня.

Мене розбудили яркі промені сонця.Я прокинулася як завжди в гарному гуморі.Я встала,прийняла душ і спустилася на кухню.Там була Меліке.

-Добрий ранок!

-Добрий!Сідай.

-Де всі?

-Пані Зехра пішла будити Гюль,а пан Хазар в кабінеті.

-Ясно.Тобі допомогти?

-Дякую,не треба.

-Гаразд,тоді я піду до тата.

-Давай.

Я побігла до тата.Я постучалася і зайшла в його кабінет.

-Так.

-Добрий ранок!

-Добрий,доню.

-Що робиш?

-Працюю,в нас один партнер йде від нас.

-Як це?Чому?

-Не хвилюйся,його син займе це місце.

-Зрозуміло.

-Тим паче сьогодні його сім'я і прийде до нас.

-Гаразд,ми гарно їх зустрінемо.

-Я не сумніваюсь.Сьогодні ти підеш зі мною в офіс.

-Навіщо?

-Ну скоро ж ти будеш там працювати.Побачиш як там що.

-Гаразд.

Заходить мама.

-Ви йдете снідати?

-Йдемо.-Відповідає тато.

Ми встаємо і йдемо.Я обіймаю тата і маму.Після сніданку ми поїхали в офіс.

 В офісі.

-Тато,можна я візьму каву собі?

-Так, звісно. Доню,ти знаєш де мій кабінет?

-Так.

-Тоді прийдеш.

-Гаразд,давай.

Я взяла каву.Тільки я розвертаюсь як на мене хтось просто летить.Я розлила каву на підлогу.

-Ти бачиш куди ти летиш?

-Вибач.

-Вибач?Куди можна так летіти?!

Накричала на нього.

-Допомога потрібна?

Ще допомоги від нього я не брала.

-Ні!

-Як хочеш.

Моргнув мені і посміхнувся.Він ще посміхається!!Огидний тип.Я пішла до